КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-241/10
О К Р Е М А У Х В А Л А
"31" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Вінницяобленерго»на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 березня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Вінницяобленерго»до заступника начальника Державної податкової інспекції в м. Вінниці Зарічаного Миколи Володимировича, за участю третьої особи Державної податкової інспекції в м. Вінниці про визнання протиправними дій посадової особи Державної податкової інспекції у м. Вінниці з підписання першої податкової вимоги від 11.12.2009 року № 1/1849 та другої податкової вимоги від 11.01.2010 року № 2/33, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року було скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 березня 2010 року в частині залишення адміністративного позову без розгляду, зважаючи на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне постановити окрему ухвалу з підстав, виявлених під час розгляду справи, виходячи з наступного.
В процесі розгляду справи колегією суддів встановлено, що в порушення вимог ч. 2 ст. 18 КАС України справ суддею Ленінського районного суду м. Вінниці Вишар І.Ю. було відкрито провадження по справі, що предметно підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Правовий статус органів Державної податкової служби визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно зі ст. 6 цього закону, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, з наведеного випливає, що у зв’язку з тим, що відповідачем по справі є суб’єкт владних повноважень, а саме заступник начальника Державної податкової інспекції в м. Вінниці Зарічаний Микола Володимирович, розгляд даної справи відноситься до компетенції окружних адміністративних судів, а тому відкриття провадження по даній справі суддею Ленінського районного суду м. Вінниці є порушенням ст. 18 КАС України, що є неприпустимим.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що ухвалою судді Ленінського районного суду м. Вінниці Вишар І.Ю. від 15.01.2010 року було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії податкової вимоги ДПІ в м. Вінниці від 11.12.2009 року № 1/1849 до ВАТ «АК Вінницяобленерго»про сплату суми податкового боргу та зупинення дії другої податкової вимоги ДПІ у м. Вінниці від 11.01.2010 року № 2/33 до ВАТ «АК Вінницяобленерго»про сплату суми податкового боргу та зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Вінниці утриматись від дій щодо арешту та стягнення коштів з банківських рахунків ВАТ «АК Вінницяобленерго», вилучення готівки з каси та інших місць зберігання, вилучення та реалізації рухомого і нерухомого майна та цінних паперів, проведення опису активів ВАТ «АК Вінницяобленерго»та проведення публічних торгів з їх продажу до розгляду спору по суті в судах України з порушення вимог ст. 117 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, керувався ч. 3 ст. 117 КАС України, відповідно до якої суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Колегія суддів зауважує, що податкові вимоги, оскарження яких є предметом даного позову не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні ст. 117 КАС України з огляду на наступне.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п. 6.1 цього Закону у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п. 5.2.4 Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Пунктом 6.2.1 Закону встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм законодавства, колегія суддів зазначає, що оскарження рішень контролюючого органу, на підставі яких винесені податкові вимоги не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, натомість, є підставою для зупинення провадження по справі згідно з п.3 ч.1 ст. 156 КАС України, відповідно до якої суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Крім цього, забезпечивши позов у вищезазначений спосіб, суд фактично ухвалив рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
Як передбачає частина перша статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Відповідно до статті 208 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 163, 165, 166, 208 КАС України,-
ухвалила:
Про наведені факти порушення закону довести до відома голови Ленінського районного суду м. Вінниці щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону з боку судді Вишар І.Ю.
Про вжиті заходи повідомити Київський апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Окрема ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.О. Беспалов
- Номер: 2-а-241/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-241/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Парінов А.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.08.2015
- Дата етапу: 27.08.2015
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-241/10
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Парінов А.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.09.2015
- Дата етапу: 23.09.2015
- Номер:
- Опис: перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-241/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Парінов А.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.09.2010
- Дата етапу: 18.11.2010
- Номер:
- Опис: про стягнення допомоги дітям війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-241/10
- Суд: Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська
- Суддя: Парінов А.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.12.2009
- Дата етапу: 30.11.2015
- Номер: 2-а-241/10
- Опис: Про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-241/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Парінов А.Б.
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.10.2010
- Дата етапу: 19.10.2010