КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5719/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Грибан І.О.,
Парінові А.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, господарського суду Чернігівської області, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач (ОСОБА_3) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, господарського суду Чернігівської області, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання бездіяльності Державної судової адміністрації України, господарського суду Чернігівської області щодо незабезпечення ОСОБА_3 благоустроєним житлом у м. Чернігові протиправною, стягнення з рахунку Державної судової адміністрації України 566800 грн. 00 коп. для придбання судді господарського суду Чернігівської області ОСОБА_3 благоустроєного житла в м. Чернігові, зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області перерахувати кошти в сумі 566800 грн. 00 коп. ОСОБА_3 для придбання житла та стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 03 грн. 40 коп. судового збору.
Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення ОСОБА_3 благоустроєним житлом в м. Чернігові. Зобов’язано Міністерство фінансів України передбачити в проекті Державного бюджету України на 2011 рік кошти в сумі 457 600 (чотириста п’ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. (вартість двокімнатної квартири) на придбання благоустроєного житла в м. Чернігові для судді господарського суду Чернігівської області ОСОБА_3. Зобов’язано Державне казначейство України перерахувати вказані кошти Державній судовій адміністрації України. Стягнуто з рахунку Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів»457 600 (чотириста п’ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. (вартість двокімнатної квартири) для придбання судді господарського суду Чернігівської області ОСОБА_3 благоустроєного житла в м. Чернігові.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідачі –Міністерство Головне управління державного казначейства України у Чернігівській області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України, Міністерство фінансів України, подали апеляційні скарги, в який просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції –скасуванню.
Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 працює суддею Господарського суду Чернігівської області з 15.06.2000 року, що підтверджується довідкою Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2010 № 05-34/12 (а.с.7). Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.07.2006 року № 161 (а.с. 8), позивач, з сім’єю у складі трьох осіб, взятий па квартирний облік за місцем проживання, як особа, яка користується правом позачергового отримання житла, як суддя.
Позивач знаходиться на контрольному списку суддів Господарського суду Чернігівської області, які перебувають на квартирному обліку і потребують поліпшення житлових умов, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 04.11.2010 №05-34/13 (а.с.9).
На даний час сім’я позивача складається з трьох осіб до якої входять: позивач, донька та мати, які проживають в АДРЕСА_1, в квартирі, житловою площею 17,7 кв. м.
Згідно положень статті 44 Закону України від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів»(далі –Закон №2862-ХІІ), не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя має право на додаткову жилу площу відповідно до вимог статті 49 Житлового кодексу України від 30.06.1983 року № 5464-Х (далі - Кодекс № 5464-Х) та ч. 8 ст. 44 Закону № 2862-ХІІ.
Відповідно до статті 47 Кодексу № 5464-Х, норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв. м. на одну особу.
Згідно статті 49 Кодексу № 5464-Х, понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.
Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 року № 707 (далі –Порядок №707) суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після їх обрання на посаду.
Згідно пунктів 3 та 4 Порядку № 707, розмір житла визначається відповідно до норм забезпечення житловою площею згідно із законодавством та з урахуванням права на додаткову житлову площу. Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.
Відповідно до п. 7 Порядку № 707, у разі коли місцевий орган виконавчої влади або Міноборони у шестимісячний строк не забезпечили житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з Державною судовою адміністрацією або її територіальним управлінням (стосовно судді місцевого суду) може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді.
Пунктом 8 Порядку № 707 передбачено, що розрахунок вартості житла проводиться територіальними управліннями Державної судової адміністрації (стосовно суддів місцевих судів) або судом виходячи з розміру житла, визначеного згідно з пунктом 3 Порядку № 707, та вартості 1 кв. метра його загальної площі, яка не може перевищувати більш як на 25 відсотків опосередковану вартість будівництва житла за даними Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства у відповідному регіоні на час його придбання. Під час визначення загальної вартості житла враховуються витрати, пов'язані з переоформленням права власності на нього та внесенням передбачених законодавством податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Розрахунок вартості житла погоджується з Державною судовою адміністрацією.
Статтею 130 Конституції України обов’язок по забезпеченню фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів покладено на державу, ст. 44 Закону № 2862-ХІІ передбачає можливість придбання квартири для судді за рахунок державного бюджету.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1837, Міністерство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Згідно з даним Положенням Міністерство фінансів України, зокрема, забезпечує підготовку проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організацію роботи, пов'язаної із складенням та виконанням Державного бюджету України, координацію діяльності учасників бюджетного процесу.
Відповідно до положень ст. 32 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 № 2542-ПІ проект закону про Державний бюджет України розробляє Кабінет Міністрів України. Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України. Головні розпорядники бюджетних коштів, згідно ст. 35 Бюджетного кодексу України організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України. Міністерство фінансів України, відповідно до покладених на нього завдань і повноважень, па будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України, проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Згідно пункту 3 Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1232 основним завданням Казначейства є, зокрема забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.
Згідно ч. 1 ст. 126 Закону України «Про судоустрій України»(чинного на момент виникнення даних правовідносин) Державна судова адміністрація виконувала функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим законом, здійснювала матеріальне і соціальне забезпечення суддів, вживала заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом.
Згідно пункту 25 Положення про Державну судову адміністрацію, затвердженого рішенням Ради суддів України 22.10.2010 року №12 Державна судова адміністрація України, відповідно до покладених на неї повноважень, зокрема, забезпечує у межах своїх повноважень медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів, у тому числі суддів у відставці, працівників апарату судів, уживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом.
Із огляду на зазначені норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення ОСОБА_3 благоустроєним житлом в м. Чернігові.
Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність господарського суду Чернігівської області щодо незабезпечення ОСОБА_3 благоустроєним житлом в м. Чернігові задоволенню не підлягає, оскільки фінансування на зазначені цілі в кошторисах видатків утримання господарського суду Чернігівської області не передбачено діючим законодавством.
Також, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов’язання Міністерства фінансів України передбачити в проекті Державного бюджету України на 2011 рік кошти в сумі 457 600 (чотириста п’ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. (вартість двокімнатної квартири) на придбання благоустроєного житла в м. Чернігові для судді господарського суду Чернігівської області ОСОБА_3; зобов’язання Державного казначейства України перерахувати вказані кошти Державній судовій адміністрації України; стягнення з рахунку Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів»457 600 (чотириста п’ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. (вартість двокімнатної квартири) для придбання судді господарського суду Чернігівської області ОСОБА_3 благоустроєного житла в м. Чернігові задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що апеляційні скарги Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Головного управління державного казначейства України у Чернігівській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою частково визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_3 благоустроєним житлом в м. Чернігові.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: І.О. Грибан
А.Б. Парінов