КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-515/1-09 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Грибан І.О.,
Парінові А.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Інспектора ДПС 3 взводу 2 батальйону полку ДПС Кирповського Михайла Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
Позивач (ОСОБА_3) звернувся до адміністративного суду із позовом до Інспектора ДПС 3 взводу 2 батальйону полку ДПС Кирповського Михайла Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів справи вбачається та правомірно встановлено судом першої інстанції, що 09.03.2010 року близько 11 години 00 хвилин на Столичному шосе ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Деу Ланос»д/н НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 102 км/год чим перевищив встановлену швидкість руху на 42 км/год., крім того після зупинення вищевказаного автомобіля відповідачем було виявлено, що номерні знаки автомобіля були забрудненні, що позбавило його можливості визначити символи номерних знаків на відстані 20 метрів.
Інспектором ДПС 3 взводу 2 батальйону полку ДПС Кирповським Михайлом Миколайовичем було складено два протоколи про адміністративне правопорушення від 09.03.2010 року серії АА 342070 та АА 342071.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 09.03.2010 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 прийшов до висновку, що факт порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.122 КУпАП підтверджений належними доказами і не спростований позивачем.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п. 12.6. Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год..
Відповідно до п. 30.2. Правил дорожнього руху України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а у правому нижньому кутку переднього вітрового скла транспортного засобу закріплюється талон про проходження технічного огляду. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Згідно із ч. 5 ст. 121 КУаАП керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, а також без талона про проходження державного технічного огляду чи з талоном, що не належить цьому засобу або не відповідає вимогам стандарту, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п’ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев’ятою статті 133-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: І.О. Грибан
А.Б. Парінов