Справа № 2-265\11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня   2011 року Ленінський  районний суд у складі головуючого судді  Шофаренка Ю.Ф. при секретарі Красільніковій К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до комунального підприємства «Ленком»про поновленні  на роботі, стягненні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та  моральної шкоди,

в с т а н о в  и в:

позивач працював майстром з озеленення в комунальному підприємстві «Ленком»Ленінського району АР Крим  з 23.03.2010 року по 01.02.2011 року.

Звільнений наказом № 28 від 01.02.2011 року  на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку з скороченням штату.

Вважаючи, що при його  звільнені була порушена процедура звільнення, не враховано його переважне право  на залишення на роботі, просить поновити його на роботі та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач  також вважає, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 грн..

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги суду пояснив, що його попередили про наступне звільнення 01.12.2010 року, але з наказом про зміну штатного розкладу та  скорочення чисельності або штату працівників не ознайомили, не розглядали питання про його переважно право на залишення на роботі, не пропонували вакантні посади.

Моральна шкода, як пояснив позивач, заподіяна тим, що він практично втратив можливість працевлаштуватися, оскільки досяг пенсійного віку,  що впливало на його  здоров’я та привичний стан життя.

Представник відповідача та третя особа  позов не визнали, суду пояснили , що позивача було попереджено про  його скорочення за два місяці, інша робота йому не була запропонована, оскільки вона не відповідає його кваліфікації.

Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.   

Так, виходячи з аналізу змісту норм п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України суд під час вирішення спору відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України повинен встановити:   

-   наявність змін в організації виробництва і праці підприємства, що привели до скорочення чисельності чи штату працівників;

-   дотримання порядку вивільнення працівників (ст. 49-2 КЗпП України);

-   врахування ділових якостей працівників за посадою, що скорочується (кваліфікації і продуктивності праці) (ч. 1 ст. 42 КЗпП України);

-   врахування переваг у залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації);

-   вжиття власником заходів для працевлаштування працівника (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

При розгляді справи судом  встановлено, що позивача попереджено про наступне звільнення  у зв’язку зі скороченням  штату працівників 01.12.2010 року, але на час попередження будь яких змін  в організації виробництва і праці, які б потягли за собою скорочення чисельності штату працівників не відбулося, оскільки такий  наказ був виданий тільки 30.12.2010 року, на підставі рішення сесії Ленінської селищної ради від  30.12.2010 року.

Ст. 49-2 КЗпП передбачений порядок вивільнення працівників  у випадках зміни в організації виробництва і праці, а саме:

враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством, одночасно з попередженням про звільнення працівникові пропонують  іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі,  організації.

Судом встановлено, що питання про переважне право на залишення на роботі конкретного працівника адміністрацією не вирішувалося, позивача, а не працівників підприємства, безпосередньо попередили про його звільнення, при існуючих вакантних посадах  майстра санітарної очистки, робочого, двірника, слюсаря та інших,  позивачу не було запропоновано  іншу роботу, більш того, після попередження позивача про звільнення  на  роботу в підприємстві  приймалися  інші робітники.

Таким чином при розгляді справи судом встановлено, що при проведенні скорочення штатної одиниці - майстра по озелененню -  відповідачем було порушено вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України, щодо переведення працівника, за його згодою, на іншу роботу, вимоги ст. 49-2 КЗпП України, щодо  попередження  про наступне  вивільнення  працівників та переважного права на залишення на роботі.

Викладені  обставини свідчать про те, що позивача було  звільнено з порушенням  установленого законом порядку, а тому він підлягає поновленню на роботі.

   Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП позивачу, поновленому на роботі, підлягає  виплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш ніж як за один рік.

Із представленої довідки вбачається, що середня заробітна плата позивача становить 1601 грн, вимушений прогул з 01.02.2011 року по 28.02.2011 рок, тому стягненню підлягає -3048.7грн.

Суд відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення моральної шкоди, оскільки суду не представлено доказів щодо моральних страждань та переживань позивача, вимушений прогул тривав 2 місяця, при цьому позивач досяг пенсійного віку і отримує пенсію.

Керуючись ст..40.п.1, ст.. 49-2, 104, 231 КЗпП України, ст..ст. 213-215 ЦПК України, суд   

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Наказ комунального підприємства «Ленком»Ленінського району АР Крим  № 28 від 01.02.2011 року  про звільнення ОСОБА_1    з посади майстра по озелененню дільниці  благоустрою комунального підприємства «Ленком»Ленінського району АР Крим  у зв’язку з скороченням штату,  на підставі п.1 ст.40 КЗпП України,  - визнати незаконним  та скасувати.

ОСОБА_1    поновити на роботі на посаді   майстра дільниці  благоустрою комунального підприємства «Ленком»Ленінського району АР Крим   з 01.02.2011 року.

Стягнути з комунального підприємства «Ленком»Ленінського району АР Крим  на користь ОСОБА_1        середній заробіток за час вимушеного прогулу  з 01.02.2011 року по 28.03.2011 року  3048.7грн.

Стягнути з комунального підприємства «Ленком»Ленінського району АР Крим       державне мито на користь держави у розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу 120 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі, та стягнення заробітної плати в розміри місячного платежу -1601 грн.- підлягає негайному виконанню.

 З повним рішенням можна ознайомитись та отримати його копію  03.04.2011 року.

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Ленінський  районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                     Ю.Ф.Шофаренко