Справа №  2-316/11

РІШЕННЯ

Іменем України

             14.03.2011 року                                                                                      смт. Красногвардійське

  Красногвардійський   районний  суд   Автономної   Республіки    Крим    у    складі                                       судді  Шукальського В.В., при секретарі  Петрукович Є.М

   за участю позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням суду з неї були стягнути на утримання її неповнолітніх дітей на користь її колишнього чоловіка. У теперішній час старшому сину ОСОБА_3 вже виповнилося 18 років та розмір аліментів їй було зменшено.

Після досягнення сином повноліття та припинення виплати аліментів, відповідач вигнав сина з будинку та син проживає із позивачкою. Так як її старший син ніде не працює, вона турбується ще й про нього.

Крім того, на її утриманні знаходиться син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, також на утриманні позивачки знаходиться хвора мати, через що позивачка не працює, підсобного господарства в неї не має, та сплачує аліменти по мірі можливості із заробітної плати свого чоловіка.

У теперішній час, згідно довідки – розрахунку у неї утворилася заборгованість по оплаті аліментів у розмірі 2747,65 грн., але таку суму вона оплатити не в змозі, а тому просила звільнити її від сплати суми заборгованості по аліментах на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.    

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягала на позовних вимогах та пояснила, що від першого шлюбу із відповідачем вона має двох дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3. Після розірвання шлюбу, відповідач забрав дітей, щоб отримувати з позивачки аліменти, а вона до суду із позовом про визначення місцем проживання дітей із нею не зверталася, так як хворіла. Вона сплачувала аліменти у розмірі 100 грн. щомісячно з державної допомоги, яку вона отримувала на дитину від другого шлюбу. Крім того, її мати є недієздатною, інвалідом, за якою потрібен постійний догляд, через, що позивачка не може працювати. Старшого сина ОСОБА_5, після досягнення ним 18 років, відповідач вигнав, та син проживає з нею. Її другий чоловік також сплачує аліменти на свою дитину від першого шлюбу. Пенсії матері вистачає тільки на ліки. Її заборгованість по аліментах складає 2747,65 грн., а виплату державної допомоги на малолітню дитину від другого шлюбу, припинено.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачка сама пішла з сім’ї до іншого чоловіка, а дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишила йому. З ніякими позовами про визначення місця проживання дітей вона не зверталася. За всі ці роки, що з позивачки стягнуті аліменти, вона неодноразово зверталася до суду із позовами про звільнення її від сплати заборгованості по аліментам. А з січня 2011 року позивачка взагалі аліменти не платить, але постійно знаходить гроші на послуги адвоката. Він працює електриком у СВК «Більшовик», зараз ніяких сільгоспробіт немає, та він отримує щомісяця 230 грн., на які неможливо прогодувати дітей, а позивачка є також їх матір’ю та повинна допомагати матеріально. Крім того, старший син ОСОБА_5 ніколи із позивачкою не жив. Просив у позові відмовити.

Діти сторін, яки допитані як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснили, що після того як їх матір пішла до іншого чоловіка, вони ніколи з нею не жили та навіть не спілкуються, так як мати до них не приїжджає. Постійно проживають із своїм батьком у с. Рівне, а мати платить тільки аліменти, ніяких речей мати їм не покупає.

Вислухавши сторони та свідків, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволенню позову виходячи з наступного.

Як вбачається з копії рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 24.01.2006 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнені аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку.  (а.с. 7)

З трудової книжці на ім’я ОСОБА_1 вбачається, що позивачка з 2004 року по даний час не працює. (а.с. 15 – 16)

          Згідно копій свідоцтв про народження матір’ю малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_10, записана – ОСОБА_1.   (а.с.  10 – 11)

Згідно довідки ВДВС Сімферопольського РУЮ, станом на 31.01.2010 року заборгованість по виконавчому листу № 2-132/2006 від 24 січня 2006 року складає 2747 грн. 69 коп. (а.с. 6)

          Судом також досліджена копія рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 02.04.2010 року за яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково та позивачка була частково звільнена від сплати заборгованості по аліментам на суму 1400 грн., а залишок заборгованості у розмірі 1394,69 грн., постановлено стягувати у подальшому порядку; Також у тексті цього рішення є посилання на довідку ВДВС Сімферопольського РУЮ  за якою станом на 01 листопада 2009 року заборгованість ОСОБА_1 аліментам складала 2794 грн. 69 коп.; а також посилання на рішення Красногвардійського районного суду від 20 березня 2007 року, згідно якого ОСОБА_1 була звільнена частково від сплати заборгованості по аліментам станом на 01 грудня 2006 року.  (а.с. 5)

У відповідності до ст. 197 ч. 2 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою чи іншими обставинами, яки мають істотне значення.

Разом з тим, ст. 51 ч.2 Конституції України та ст. 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, а ст. 7 ч. 6 СК України декларує рівність прав і обов’язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах.

На думку суду, не можна покладати обов’язки по утриманню спільної дитини тільки на одного із батьків, зокрема на відповідача з яким проживає спільна дитина сторін.

Крім того, судом встановлено, що позивача двічі, у 2007 та у 2010 році частково звільнялася судом від сплати заборгованості по аліментах, а переконливих доказів про наявність інших обставин, яки мають істотне значення, для подальшого її звільнення від сплати заборгованості по аліментах, нею не наведено.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 51 ч.2 Конституції України, ст. 7, 180, 197 СК України, керуючись 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд – 

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення  від сплати заборгованості по аліментам, відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

           Суддя