ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.11 Справа№ 5015/876/11
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія”, м. Київ,
До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРГ-Галичина” м. Львів,
до відповідача 2: Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Крона”, м. Київ,
Про: стягнення 12528,20 грн. в порядку регресу
Суддя Т. Костів
Секретар О. Щигельська
За участю представників сторін:
Від позивача – Ікавий М.Р.
Від відповідача 1 –не з’явився
Від відповідача 2 –Гірний О.Р.
Суть спору: відкрите акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія”, м. Київ, звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРГ-Галичина”, м. Львів, та закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона”, м. Київ про стягнення з закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона” 10036,25 грн. страхового відшкодування, 1692,41 грн. пені, 289,54 грн. –3% річних та про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРГ “Галичина” 510 грн. матеріальної шкоди.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.02.2011 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.03.2011 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 15.03.2011 р., 29.03.2011 р.
Представникам сторін роз’яснено їх права, згідно із ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, що внаслідок ДТП, яке сталось 06.11.2008 р. за участю транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 (застрахованого ЗАТ СК “Крона”) та автомобіля д.н.з. НОМЕР_2 (застрахованого позивачем), останній був пошкоджений. Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.11.2010 р. у справі №3-11364/08 водія гр.ОСОБА_1., який працює водієм ТзОВ “ЮРГ –Галичина”, було визнано винним у скоєному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивачем було виплачено власникові автомобіля НОМЕР_2 страхове відшкодування в сумі 10546,25 грн.. Однак, відповідач 2 претензію позивача не задовольнив. Просить позов задоволити.
Відповідач - 1 вимог ухвал суду не виконав, участь уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву по справі не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Відповідач - 2 в судовому засіданні позов заперечив з мотивів зазначених в відзиві. Ствердив, що виною особою у скоєні ДТП визнано гр.ОСОБА_1., який працює водієм ТзОВ “ЮРГ-Галичина”, а відтак, саме відповідач - 1 є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну автомобілю Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2. Вважає відсутніми підстави для звернення до відповідача –2 із регресним позовом. Просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
23.04.2008р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №5-704/08.010, за яким були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов’язані із володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2. До страхових ризиків віднесено, зокрема, ДТП як з вини, так і без вини водія.
06.11.2008 р. за №4506 було зареєстровано повідомлення про подію, у якому ОСОБА_2. інформував про ДТП, що сталось 06.11.2008 р. в с. Солонка. Відповідно до страхового акту №860 від 01.12.2010 р., ДТП сталось за участю автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2, належного ОСОБА_2 та автомобіля ІЖ НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1. Даний автомобіль належить ТзОВ “ЮРГ-Галичина”. У відповідності до полісу №ВВ/1763939 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, між ТзОВ “ЮРГ-Галичина” (страхувальник) та ЗАТ СК “Крона” (страховик) був укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля ІЖ д.н.з. НОМЕР_1 на 1 рік з 05.01.2008 р. по 04.01.2009 р..
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.11.2008р. у справі №3-11364/08, водія автомобіля ІЖ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1. було визнано винним у скоєному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи, зокрема, висновку спеціаліста, платіжного доручення №1902 від 03.12.2008 р. на суму 10546,25 грн., вбачається, що на користь ОСОБА_2. позивачем було сплачено 10546,25 грн. страхового відшкодування. Підставність виплат сторони не оскаржували.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно із ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відкшодуваня за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Посилання відповідача –2 на відсутність підстав звернення до нього із позовом не заслуговує на увагу враховуючи, що відповідно до п.п. 38.2.3. ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування.
При цьому, з полісу №ВВ/1763939 вбачається встановлення відповідачу –1 франшизи в розмірі 510 грн., з урахуванням чого, належна до сплати з відповідача –2 сума становить 10036,25 грн.. Згідно із ч. 5 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застраховано, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування, у зв’язку із чим позов до відповідача –1 в сумі 510 грн. заявлено підставно.
16.01.2010 р. відповідач –2 отримав претензію про врегулювання збитків в порядку регресу та сплату страхового відшкодування, право на отримання якого перейшло до позивача. Згідно із ч. 1 ст. 37 вказаного Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених законом документів. Однак, відповідач –2 таку виплату не провів. Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, який діє у період, за який нараховується пеня. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивачем нараховано пеню в розмірі 1692,41 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами в сумі 289,54 грн.. Відповідачі правильність нарахування зазначених сум не оскаржували.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. В ч. 2 ст. 11 ЦК України зазначені підстави виникнення цивільних прав і обов'язків. Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити повністю. Позивач просить стягнути в складі судових витрат 2109,25 грн. витрат на послуги адвоката ОСОБА_3. Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 р. між позивачем (довіритель) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (повірений) був укладений договір про надання правової допомоги. Як вбачається зі змісту вказаного договору, ОСОБА_3 зобов’язався надавати послуги по представництву інтересів довірителя. Зазначений договір за своєю суттю не є договором про надання послуг адвоката, а ОСОБА_3 при укладенні вказаного договору діяв лише як фізична особа –підприємець, а не адвокат. Платіжним дорученням №2026 від 29.12.2010 р. на суму 29596,74 грн. позивач сплатив ОСОБА_3 як фізичній особі –підприємцю суму, з якої не вбачається чіткого розміру, що підлягає сплаті за послуги, надані по цій справі. При цьому, доказів фактичного надання послуг позивачеві ОСОБА_3 суду не надано, участі в судових засіданнях вказана особа не приймала. З урахуванням наведеного, суду не доведено фактичне понесення зазначених судових витрат та, зокрема, характер наданих послуг як послуг адвоката.
Документально підтверджені судові витрати слід покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд,-
Вирішив:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»(м.Київ, вул.Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 30726778) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(м.Київ, вул.Печерський узвіз,3, код ЄДРПОУ 14229456) 10036,25 грн. страхового відшкодування, 1692,41 грн. пені, 289,54 грн. –3% річних, 120,18 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРГ “Галичина” (м.Львів, вул.Студентська,2, код ЄДРПОУ 32262779) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (м.Київ, вул.Печерський узвіз,3, код ЄДРПОУ 14229456) 510 грн. матеріальної шкоди та 5,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Т.Костів
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 07.04.2011 року.