донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.04.2011 р. справа №18/184/09
Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.
Суддів Алєєвої І.В., М'ясищева А.М.
При секретарі Натаріній О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: ОСОБА_2 –за дов. від 16.02.2011р.
від третьої особи: не з'явились
прокурор Смагіна Г.В. –за посвідченням
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2009р. (підписане 19.08.2009р.) у справі № 18/184/09 (суддя Носівець В.В.)
за позовом: Прокурора Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, с. Богатирівка Вільнянського району Запорізької області
про зобов’язання звільнити земельну ділянку від самовільно збудованої споруди шляхом її демонтажу.
Встановила:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2009р. (підписане 19.08.2009р.) у справі № 18/184/09 (суддя Носівець В.В.) позовні вимоги задоволенні. Зобов’язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя, привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 (біля критого спортивного манежу із штучним льодовим покриттям «Полюс»), площею 0,2162 га у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих споруд: двохповерхової будівлі спортивно-оздоровчого комплексу та ленточного фундаменту на користь Запорізької міської ради до повноважень якої належить розпорядження цією земельною ділянкою.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя на користь Державного бюджету України 85 грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення суду першої інстанції мотивоване ст.376 ЦК України, а також тим, що земельна ділянка під самочинно збудованим об’єктом відповідачу не відводилась для цієї мети, документи на будівництво відсутні; за договором оренди земельної ділянки вона передавалася відповідачу для розташування манежу зі штучним льодовим покриттям, інші інфраструктури на ній були відсутні. Крім того, суд зазначив, що відповідно до цього договору будівництво на цій земельній будь-яких споруд має здійснюватися за письмовою згодою позивача.
2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення
Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення судом першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що справа розглянута судом у відсутність відповідача; споруд, які суд зобов’язав відповідача демонтувати, за даною адресою немає; суд приймаючи рішення у справі, вийшов за межі позовних вимог.
3. Доводи, викладені в запереченнях на апеляційні скарги
Позивач надав відзив, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну без задоволення, оскільки рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа проти доводів апеляційної скарги не заперечила, своїх представників у судове засідання не направила.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача та третьої особи за наявними у матеріалах справи доказами, про день та час судового засідання вони повідомлені належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
До канцелярії Донецького апеляційного господарського суду 04.04.2011р. надійшло клопотання від представника Запорізької міської ради Гошко А.С. для захисту прав і законних інтересів Запорізької міської ради з посиланням на ст.ст.203, 215, 328, 331, 376, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст.78, 83, Земель ного кодексу України, ст.ст.1,2,12, 83 ГПК України, з проханням вийти за межі заявлених Запорізькою міською радою позовних вимог та зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 в площею 0, 2162 га у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованої недобудованої будівлі спорткомплексу літ. В-4 за адресою м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, 66 в на користь Запорі зької міської ради до повноважень якої належить розпорядження цією земельною ділян кою; визнати недійсним договір купівлі - продажу, укладений 18 листопада 2008 року між ОСОБА_3, та ОСОБА_7, посвід чений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 2866; визнати недійсним договір купівлі - продажу, укладений 16 грудня 2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, посвідчений при ватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за №3055; припинити право власності ОСОБА_4 на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1 шляхом скасування реєст рації права власності ОСОБА_4 проведеної на підставі договору купівлі -продажу від 16 грудня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького місь кого нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за № 3055 та закриття розділу Реєст ру прав на об'єкт із реєстраційним номером 25290622 на недобудовану будівлю спортко мплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1.
Судовою колегією зазначене клопотання позивача відхиляється з огляду на наступне:
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Положення розділів І-Х ГПК України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин . Стаття 83 ГПК України –"Права господарського суду щодо прийняття рішення", на яку посилається позивач, міститься у розділі ХІ "Вирішення господарських спорів у першій інстанції", тому судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не може бути застосована.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем вимоги номер 3, 4, 5 не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
4.Апеляційною інстанцією встановлено:
25.01.2006 року Запорізька міська рада та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (орендар), м. Запоріжжя уклали договір оренди землі, згідно умов якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розташування критого спортивного манежу із штучним льодовим покриттям, яка знаходиться: у АДРЕСА_1. загальною площею 0,4911 га.
На земельній ділянці знаходилися об’єкти нерухомого майна: критий спортивний манеж із штучним льодовим покриттям, який є власністю орендаря. Строк дії договору оренди землі складає 10 років.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 23.05.2008 р. встановлено, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 без дозволу виконуються будівельні роботи з будівництва спортивного комплексу по АДРЕСА_1 (біля існуючого льодового катка) –змонтовано два поверхи. Приписом вимагалося негайно припинити будівельні роботи та з’явитися в інспекцію ДАБК 27.05.2008 р. для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
28.05.2008 р. головним спеціалістом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Шевченко Н.М. у присутності відповідача, складено протокол № 8/з про порушення адміністративного законодавства, де зафіксовано, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (біля існуючого льодового катка) самовільно виконуються будівельні роботи з будівництва спортивного комплексу –змонтовано два поверхи. Згідно пояснень відповідача при складанні протоколу, будівельні роботи виконуються ним господарським способом із залученням тимчасових робітників по усному договору. 28.05.2008 р. винесено постанову № 8/з якою, на відповідача, фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за самовільне виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 97 КУпАП, у розмірі 306 грн., штраф підлягав до сплаті до 12.06.2008 р.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 03.06.2008 р. відповідачу був внесений припис № 20/з, за результатами перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 самовільно виконуються будівельні роботи з будівництва спортивного комплексу по АДРЕСА_1 (біля існуючого льодового катку) –змонтовані два поверхи; порушено ст. 29 Закону України “Про планування та забудову території ” . Запропоновано демонтувати самовільно збудовану будівлю в термін до 16.06.2008 р.
Прокуратурою Орджонікідзевського району м. Запоріжжя було проведено перевірку додержання відповідачем вимог чинного законодавства при проведенні будівництва спортивного комплексу по вулиці Перемоги у м. Запоріжжі,якою було встановлено що будівництво відбувається без необхідних дозвільних документів. Поясненням від 19.12.2008 р., на ім’я прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, відповідач повідомив, що будівництво спортивно-оздоровчого комплексу проводиться на земельній ділянці наданій йому в оренду; спортивно-оздоровчий комплекс, який будується, є допоміжним льодовому манежу «Полюс», що не суперечить умовам договору оренди землі; проект будівлі погоджений всіма інспекціями міста, пройдена міськрада і отримане принципове погодження головного архітектора міста; для отримання дозволу ДАБК на початок будівельних робіт залишилося лише проходження інвест-експертизи, чим відповідач і займався на час надання пояснень. 19.12.2008 р. прокуратурою Орджонікідзевського району м. Запоріжжя було внесено відповідачу припис № 48-р про усунення порушень законодавства при проведені будівництва.
У квітні 2009 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було повідомлено прокурора Запорізької області та Запорізького міського голову про виявлені факти самовільного виконання будівельних робіт, продовження будівництва та відсутність для цього проектної та дозвільної документації.
Держземінспекцією у Запорізькій області в червні 2009 р. був встановлений факт порушення земельного законодавства відповідачем, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,2162га фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, шляхом відсипки шлаком, веденням бетонних робіт, влаштуванням ленточного фундаменту. Самовільно зайнята земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні кабельних мереж напругою 35 кВ., 6 кВ., 0,4 кВ. та в охоронній зоні електричної підстанції Набережна, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні. (лист № 01-03/01169 від 12.06.2009 р.)
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 28.10.2010р. по справі № 22-2527/10, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2008р. у справі № 22-2527/10 скасовано, та відмовлено у позові ОСОБА_3. до ОСОБА_10 про поділ набутого в шлюбі майна та встановлення права власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літера В-; по АДРЕСА_1
5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови
Згідно із статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.
Визначення терміну "самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" згідно з якою самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Факт порушення земельного законодавства встановлюється актами відповідних органів.
Як вбачається з матеріалів справи факт самовільного зайняття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2162га, тобто без правових на це підстав, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Згідно до статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього
З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області ще у травні 2008 року було виявлено факт виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 біля спортивного комплексу. На той час було збудовано залізобетонні збірні фундаменти та змонтовані збірні залізобетонні конструкції каркасу підвального, першого та другого поверхів. За виконання будівельних робіт без відповідного дозволу замовник будівництва ПП ОСОБА_3 був притягнутий до відповідальності (постанова від 28.05.2008р. № 8/з) та ПП ОСОБА_3 було надано обов'язковий до виконання припис з вимогою зупинити незаконні будівельні роботи. Незважаючи на заборону будівництва будівельні роботи тривали. Згідно схеми земельної ділянки, розробленої ДП "Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", спірний об'єкт дійсно частково знаходиться на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судова колегія вважає, що відповідачем не надано доказів дотримання ним вимог законодавства при здійсненні будівельних робіт по АДРЕСА_1 (біля існуючого льодового катку) у м. Запоріжжі.
Згідно інформації Держземінспекції у Запорізькій області зазначена земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні кабельних мереж напругою 35 кВ., 6 кВ., 0,4 кВ. та в охоронній зоні електричної підстанції "Набережна".
Згідно договору оренди землі від 25.01.2006 р. відповідач має право за письмовою згодою позивача зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження шляхом прийняття відповідних рішень органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання.
Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
В зв’язку із тим, що дії відповідача порушують права Запорізької міської ради, самовільно збудоване майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
За таких підстав, суд першої інстанції правомірно зобов’язав фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя, привести земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 (біля критого спортивного манежу із штучним льодовим покриттям «Полюс»), площею 0,2162 га у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно збудованих споруд.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, ст.101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія –
П О С Т А Н О В И Л А :
Рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2009р. (підписане 19.08.2009р.) у справі № 18/184/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя, - без задоволення
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
А.М. М'ясищев
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.04.2011р.
Надруковано 7 примірників:
2 –сторонам по справі
1 –прокурору, 1 –у справу
1 –господ. суду, 1- ДАГС
1- третій особі