У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі :

головуючого Канигіної Г.В.,

суддів Редьки А.І., Пивовара В.Ф.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17   березня 2011 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 5 березня 2010 року,-

у с т а н о в и л а:

29 жовтня 2009 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 05-6879, порушеної за фактом вчинення службового підроблення службовими особами ТОВ «Мотодом», винесено постанову про порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ «Мотодом» ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно з постановою про порушення кримінальної справи ОСОБА_5 протягом 2008 року та першого кварталу 2009 року з метою ухилення від сплати податків завищив валові витрати відповідно на 11 519 544 гривні та          215 061 гривня, у результаті чого не сплатив податок на прибуток у особливо великому розмірі на загальну суму 2 933 651 гривня.  

Прийняття рішення про порушення кримінальної справи слідчий мотивував тим, що відповідно до вимог п. 18.3 ст. 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85% вартості цих товарів, а ОСОБА_5 безпідставно відображав 100% витрат при імпорті автомобілів з офшорних зон.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2009 року зазначену вище постанову слідчого скасовано.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції указав на невідповідність постанови про порушення кримінальної справи вимогам ст. 94 КПК України, оскільки в матеріалах дослідчої перевірки відсутні достатні приводи і підстави для порушення кримінальної справи.  

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 5 березня 2010 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи за скаргою ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивує тим, що кримінальну справу було порушено за наявності достатніх приводів та підстав, передбачених ст. 94 КПК України. Указує на те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали  справи за скаргою ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи прокурора про те, що оскаржувані судові рішення було постановлено з істотним порушенням кримінально-процесуального закону є підставними.

Із постанови про порушення кримінальної справи убачається, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину при провадженні досудового слідства по іншій кримінальній справі № 05-6879, порушеній за фактом вчинення службового підроблення службовими особами ТОВ «Мотодом», а підставою – дані, які вказують на наявність у діях ОСОБА_5 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у тому числі ті, що містяться у акті перевірки № 353/23-2/35652069 від 6 липня 2009 року з питань дотримання податкового законодавства.        

Мотивуючи рішення про скасування постанови слідчого, суд зазначив, що підставою для порушення кримінальної справи були лише дані, які містяться у акті перевірки дотримання ТОВ «Мотодом» податкового законодавства, тобто судом у порушення вимог ст. 236-8 КПК України фактично не перевірялися приводи і підстави, зазначені органом дізнання.  

Посилання ж суду на те, що на час порушення кримінальної справи податкові зобов’язання не були узгодженими, а акт перевірки                         № 353/23-2/35652069 від 6 липня 2009 року та податкові повідомлення рішення № 0033622320/0, № 0033602320/0, № 0033612320 від 15 липня          2009 року оскаржено до суду, отже вони не набрали чинності і не можуть бути використані як підстава для порушення кримінальної справи, безпідставні, оскільки зазначене положення закону стосується обґрунтування обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків оскарженим рішенням контролюючого органу, а не винесення постанови про порушення щодо цієї особи кримінальної справи.

Крім того, висновок суду про відсутність інших матеріалів перевірки, які б давали підстави для порушення кримінальної справи, зроблено без урахування наявності іншої кримінальної справи за фактом ч. 2 ст. 366 КК України.    

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією прокурора не встановив та не усунув зазначених вище порушень закону.  

Таким чином, постанова місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції постановлені з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, тому вони підлягають скасуванню, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно неухильно дотриматися вимог ст. 236-8 КПК України та прийняти законне рішення.  

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 11 грудня   2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 5 березня 2010 року скасувати, а справу за скаргою ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.

Судді:

Г.В. Канигіна А.І. Редька В.Ф. Пивовар