Головуючий у 1 інстанції - Юрченко І.М.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року справа № 2а-1921/10/1231
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів
суддів: Ханової Р.Ф., Яковенка М.М.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (надалі відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 30 травня 2010 року.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені, визнана бездіяльність відповідача щодо не донарахування позивачу підвищення до пенсії за період з 30.05.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до закону України «Про соціальний захист дітей війни» незаконною та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни на користь позивача за період з 30.05.2010 року, з урахуванням раніше сплачених сум, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом в місяці, за який нараховується підвищення до пенсії.
В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 19) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни» (арк. справи 3-5).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48.1 гривні, з 1 липня –48.2 гривні та з 1 жовтня –49.8 гривень.
Однак, враховуючи те, що після визнання положень підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось. Відтак, відповідач зобов’язаний здійснювати виплату підвищення до пенсії позивачу згідно положень Закону, а саме статті 6, якою передбачене підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і в 2009, 2010 роках.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.
Визначивши початок строку, вказаного у резолютивній частині судового рішення, суд першої інстанції помилково не вказав його кінцеву дату. З урахуванням неможливості вирішення питання на майбутнє, колегія суддів зазначає, що період, за який судом вирішено спір, повинен закінчуватись датою судового рішення суду першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 16 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1921/10/1231 – задовольнити частково.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 16 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1921/10/1231 - змінити.
Змінити абзац другий резолютивної частини постанови Стахановського міського суду Луганської області від 16 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1921/10/1231, виклавши в наступній редакції:
«Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду у м. Стаханові Луганської області щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії за період з 30 травня 2010 року по 16 грудня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» незаконною».
Змінити абзац третій резолютивної частини постанови Стахановського міського суду Луганської області від 16 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1921/10/1231, виклавши в наступній редакції:
«Зобов’язати управління пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни на користь ОСОБА_2 за період з 30 травня 2010 року по 16 грудня 2010 року, з урахуванням раніше сплачених сум».
В іншій частині постанову Стахановського міського суду Луганської області від 16 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-1921/10/1231 – залишити без змін.
Повний текст постанови складений та підписаний 18 березня 2011 року.
Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Р.Ф. Ханова
М.М. Яковенко