Справа №  2-а-738/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 10 березня 2011 року суддя Корюківського районного суду Чернігівської області –Чурупченко М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовами, об’єднаними в одне провадження, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

           В кінці лютого 2011 року позивачі звернулись до суду з позовами до відповідача про захист порушеного права на соціальну підтримку відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просять зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період в межах строку позовної давності по день прийняття рішення по справі, з урахуванням раніше виплачених сум, стягнути з відповідача на їх користь понесені судові витрати. Свої вимоги мотивують тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року вони мають право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак дана допомога не виплачується, тому вони і звернулись до суду з вказаними позовами.

          22.02.2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі та об’єднання позовів, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі та об’єднання позовів отримав, але в установлений законодавством строк не надав до суду письмові заперечення на позов.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.   

Позивачі підтвердили обставини, на які посилаються в позові, зокрема те, що вони є дітьми війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надавши суду копію пенсійного посвідчення.

Виходячи із того, що позивачі є дітьми війни в розумінні вищезгаданого Закону, суд вважає, що на них повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинена на 2007 рік.                                 Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У 2010 році положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону.

Так в своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.                                 

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення до пенсії за період з 21 серпня 2010 року по 20 лютого 2011 року включно підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачам, як дітям війни, повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачам відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Оскільки позовні вимоги задовольняються, то з відповідача на користь позивачів слід стягнути, понесені ними судові витрати, оскільки позивачі ставлять про це питання в позові.  

Крім того, суд вважає, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.   

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163 КАС України, суд,-   

                                                             П О С Т А Н О В И В :

           Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –задовольнити.                                                                 

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі  Чернігівської області по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 державної соціальної допомоги, як дітям війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –неправомірними.                     

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі  Чернігівської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 21.08.2010 року по 20.02.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.                     

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі  Чернігівської області на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 –3 (три) гривні 40 копійок у повернення понесених судових витрат.                         

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.           

          Суддя                                                                                М. І. Чурупченко