Справа № 2-140/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2009 р. Антрацитівский міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Ходирєвої І.В.
при секретарі Левшуковій ГЛ., Крютченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит справу за позовом ДП «Ровенькиантрацит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
ДП « Ровенькиантрацит» звернулось з позовом про стягнення зі ОСОБА_1 боргу в сумі 5691, 16 гр., посилаючись на те, що той працював є на ВП "Шахта імені Космонавтів" і користувався правом на безкоштовне отримання побутового вугілля кількістю 2950 кг на півріччя (тобто 5900 кг на рік).
На підставі наданих ОСОБА_1 довідок від 3.03.05 p., 5.12.05 р. та 10.03.07 року, в яких він вказував, що мешкає в будинку з пічним опаленням, йому було вивезено вугілля: за 2005 рік у кількості 2950 к г. на суму 952, 58 гр., за 2006 рік -у кількості 5900 к г. на суму 2093, 7 гр., за 2006 рік -у кількості 5900 к г. на суму 2644, 88 гр, а загальною вартістю 5691, 16 гр.
На даний час встановлено, що будинок відповідача газифікований. Тому позивач вважає, що відповідач незаконно отримав вугілля і повинен повернути його вартість.
Крім того, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 56, 92 гр. та суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр.
В судовому засіданні представник позивача Ситнікова М. В., діюча за довіреністю, свої позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3, діючий за довіреністю, позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на наступне.
По-перше, зауважив на те, що до його будинку проведений газ, тому право на отримання вугілля згідно Гірничого Закону України він не втрачав. Згідно діючого законодавства права на безкоштовне отримання вугілля мають працівники, які проробили на підземних роботах більш 10-ті років, крім тих, хто мешкає у будинках з централізованим опаленням. Відповідач ніколи не мешкав у будинку з централізованим опаленням, тому під цю категорію не підпадає.
По-друге, позивач не надав доказів того, що відповідач отримав зазначену у позові кількість вугілля, а тому у позивача немає підстав для стягнення заборгованості.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Ті обставини, що ОСОБА_1 дійсно працював на ВП "Шахта імені Космонавтів" ДП "Ровенькиантрацит" і на підставі ст. 43 Гірничого Закону України мав право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби у кількості відповідно до Колективного договору 2950 кг на півріччя, що він надавав позивачу довідки, в яких він вказував, що мешкає в будинку з пічним опаленням, а також те, що з 1.01.1989 р. у його будинку був проведений монтаж і підключена плита газова, а 11.10.2005 р. встановлену та
підключений газовий котел АОГВ-12, 5 сторони визнали у судовому засіданні, тому вони на підставі ст. 61 ч. 1 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 43 Гірничого Закону України від 06.10.1999 року Підприємства по видобутку вугілля і вуглебудівельні підприємства безкоштовно надають вугілля на побутові потреби в розмірі, визначеному колективним договором, працівникам по видобутку /переробці/ вугілля і вуглебудівельних підприємствах.
Згідно з п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України з доповненнями та змінами від 3.07.2001 року, від 15.02.2002 року, від 20.09.2002 року, від 10.12.2002 року від 1.07.2003 року та від 29.12.2003 року порядок забезпечення паливом на побутові потреби працівників підприємств, зайнятих на підземних роботах, встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого Закону України, даної Угоди, а також /до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого Закону/, чинною Інструкцією « Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року. Безоплатне забезпечення вугіллям робітників вугільної промисловості здійснюється за нормою 5, 9 тони на рік на будинок або квартиру.
Згідно з п. 5.1 Інструкції« Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року встановлено, що особам, які мешкають у державному житловому фонді, або які мають будинки на праві власності, на яких розповсюджується дія цієї Інструкції, паливо видається: 50 % норми, встановленої колективним договором, особам, що мешкають в будинках з центральним опаленням і кухонними вогнищами на твердому паливі; в будинках з пічним опаленням, якщо піч опалюється твердим паливом, і обладнених електричними плитами або газовими кухонними плитами і водогрійними колонками незалежно від того, який газ вони споживають.
Суд не може взяти до уваги посилання відповідача, що він проживає в будинку, який не має централізованого опалення, а лише індивідуальне.
У судовому засіданні, не встановлено саме потреби відповідача у побутовому вугіллі, як того вимагає закон, оскільки з наданих доказів вбачається, що будинок їм газифікований 11.10.2005 року /а.с. 7 /, а вугілля він продовжував отримувати до 2007 року включно /а.с. 6, 15-17/, до того ж будинок відповідача не відноситься до зазначених в Інструкції категорій житла, а тому він не має право на забезпечення вугіллям за нормою, встановленою Гірничим Законом України.
Також суд не може взяти до уваги і посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів отримання ОСОБА_1 зазначеної у позові кількості вугілля. В обгрунтування цього твердження він послався на те, що талони на вивезення вугілля не оформлені належним чином. Але у попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 визнавав факт отримання вугілля за 2005-2007 p.p., а також визнавав його в письмових заявах на ім"я позивача у ході досудового врегулювання спору.
Тому суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за надане тому побутове паливо. Проте суд не може погодитися з позивачем щодо суми боргу, адже з позовом ДП звернулося до суду лише 05 січня 2009 року, а вартість вугілля просять стягнути за період з 2005 року /а.с. 3/
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, таким чином, вартість побутового вугілля в межах строку позовної давності, тобто з січня 2006 року, що становить 4738, 18 гр. /вартість вугілля за 2006 рік -2093, 7 гр. + вартість вугілля за 2007 рік -2644, 48 гр./
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних
вимог. Оскільки позов задоволено частково-на суму 4738, 18 гр., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 47, 38 гр.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають поверненню в повному обсязі-в сумі 30, 0 гр.
На підставі ст. 43 Гірничого Закону Україн від 06.10.1999року, керуючись, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ДП «Ровенькиантрацит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ДП «Ровенькиантрацит» суму боргу у розмірі 4738, 18 гр. та повернення судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30, 0 гр. і держмито в сумі 47, 38 гр.
Заяву про оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.