Справа № 2а-149/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2011 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання неправомірними рішення та дії, зобов’язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить: визнати неправомірними рішення та дії відповідача в частині відмови у перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії відповідно до ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.05.2008 р.; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до ст.50, п.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.05.2008 р. Покликається на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до І категорії з ІІІ групою інвалідності, що настала внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФ України в Галицькому районі м.Львова. Оскільки пенсії виплачуються в меншому розмірі, просить провести їх перерахунок з 22.05.2008 р., виплативши недоплачені суми.
Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити за безпідставністю.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до І категорії, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, що настало внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим перебуває на обліку у відповідача - УПФ України в Галицькому районі м.Львова.
Відповідно до ст.50 ч.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи –50% мінімальної пенсії за віком (з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.). Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
У ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до І категорії. Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі –6 мінімальних пенсій за віком (з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.).
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно абз.1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З письмових заперечень відповідача вбачається, що позивачу нараховувались державна та додаткова пенсії відповідно до постанов КМУ №654 від 16 липня 2008 р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та №530 від 28 травня 2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Позивач покликається на те, що нарахування та виплата йому державної та додаткової пенсії проводились не у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що і визнає відповідач в своєму запереченні, у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому такі згідно ч.3 ст.72 КАС України не підлягають доказуванню.
Аналізуючи наведене, не приймаю до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплату державної і додаткової пенсії відповідно до постанов КМУ, враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком та пріоритетність законів на підзаконними актами. Крім цього, відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Кечко проти України”).
На підставі вищезазначеного, вимоги позивача є підставними та підлягають до часткового задоволення, а доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону. Зокрема, слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії відповідно до ст.50, 54 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 22.05.2008 р. і до 11.02.2011 р. включно /час постановлення рішення по справі/, оскільки в майбутному право позивача, захист якого здійснює адміністративне судочинство, не порушувалося.
Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними рішення та дії відповідача в чатсині відмови у перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії, то в такій слід відмовити за безпідставністю, з врахуванням відсутності доказів в матеріалах справи звернення позивача до відповідача із вимогою про перерахунок пенсій та відмови відповідача в такому.
Щодо покликання відповідача на застосування строків звернення до адміністративного суду, та таке безпідставним, оскільки питання пропущення строків звернення до адміністративного суду, згідно ст.ст.100, 107 КАС України, вирішувалося в ухвалі при відкритті провадження по справі, яка була направлена відповідачу. Так, згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду,встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ст.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" даний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв"язання пов"язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення на території. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується зокрема на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому за приписами чинного законодавства України не підлягає застосуванню строк звернення до суду у спорах щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, оскільки позивач та відповідач згідно ст.4 п.18 і п.34 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 р. звільнені від сплати судового збору (державного мита), то такий слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
На підставі ст.ст.49, 50, 53, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. та керуючись ст.ст.2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 72, 87, 94, 98, 99, 158-163, 183-2 КАС України, с у д , -
п о с т а н о в и в :
позов задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова провести ОСОБА_1 нарахування та виплату у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»державної пенсії в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.05.2008 р. і до 11.02.2011 р. включно, з врахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова виконати постанову суду негайно.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, визначеному ст.186 КАС України.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя О.В.Тімченко
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.