Судове рішення #14265787

                                                                                                                           Справа №  2а-2003/11/1609

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року   Київський районний суд м. Полтави в складі:

                    головуючого-судді                              - Чумак О.В.

                    при секретарі                                        - Кравченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов»зання провести перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 01.06.2010  року звернувся в суд з  позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з вимогами про перерахунок  пенсії.

В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що 30.06.2009 року звільнений з військової служби в  Управлінні Держспецзв»язку. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначена пенсія з розрахунку 71 % відповідних сум грошового забезпечення.

Для  обчислення розміру пенсії позивача  ОСОБА_1  відповідач в розрахунок суми включив додаткові види грошового забезпечення та премію у середньому розмірі за останні фактичні місяці служби перед звільненням.

В квітні 2010 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про проведення перерахунку, але відповідач повідомив про законність визначення суми грошового забезпечення та відмовив у проведенні перерахунку.  Позивач вважає таке рішення незаконним.

В поданій до суду позовній заяві  ОСОБА_1  просив суд  визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії, зобов»язати здійснити обчислення пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військоим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, встановлених частиною 3 статті 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»з часу його звільнення зі служби в Управління Держзв»язку, а також зобов»язати виплатити йому суму недоплаченої пенсії.

В судове засідання сторони не з’явилися, будучи повідомлені судом про час та місце розгляду справи, подали до суду клопотання з проханням розглядати справу без їх участі.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом  встановлено, що  позивач ОСОБА_1 30 червня 2009 року звільнений з військової служби в Управлінні Держспецзв»язку.  На час звільнення розмір грошового забезпечення позивача складався з таких видів грошового забезпечення:  посадовий оклад –1325 грн.,  оклад за військовим званням –130 грн.,  надбавка за вислугу років  40 % - 582 грн., додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт в розмірі 25% від грошового утримання (посадового окладу та акладу за спеціальним званням) з урахуванням надбавки за вислугу років –509 грн.25 коп., надбавка за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 20% посадового окладу –265 грн., премія в розмірі 50% посадового окладу –662 грн. 50 коп.

          Частиною 3 статті  43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”  в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року встановлено, що пенсії  особам  офіцерського  складу, прапорщикам і мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової  служби  та військової служби за контрактом,  особам,  які мають право на пенсію за цим Законом, та членам  їх  сімей  обчислюються  з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи  відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним)  званням,  процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види  грошового  забезпечення  (надбавки,  доплати, підвищення) та премії  в  розмірах,  установлених  законодавством.

          Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”        в частині  третій  слова  "за останньою штатною посадою перед
звільненням"  виключити  та  доповнити  словами  "та  у   порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

          Рішенням Конституційного Суду  України  N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміну ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону визнано неконституційною.

          Згідно з п.п.  5, 6, 7 зазначеного Рішення Конституційного Суду України   положення  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність  з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.   Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має  преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді
ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок
дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на
2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними.  Рішення  Конституційного  Суду  України  є обов'язковим до виконання  на  території  України,  остаточним  і  не  може   бути
оскаржене.

          За таких обставин,  дія ч. 3 ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”  в редакції Закону      від 28 грудня 2007 року  втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 22 травня 2008 року,  а тому на час звільнення позивача з військової служби підлягали застосуванню  норми ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції Закону від 04 квітня 2006 року.

          Як встановлено судом, відповідач –Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,  призначив позивачу ОСОБА_1 пенсію, розрахувавши середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за останні 24 місяці служби перед звільненням, починаючи з липня 2007 року в розмірі 1219 грн. 53 коп., що суперечить  нормам ст. 43 Закону „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин.

          Тому суд приходить до висновку про незаконність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області  про  призначення пенсії  ОСОБА_1  в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення її розміру.

          Посилання відповідача в поданих до суду запереченнях на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393  «Про порядок обчислення вислуги років, призначення  та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,   військовослужбовцям надстрокової служби та      військової служби за контрактом, особам     начальницького і рядового складу органів     внутрішніх справ та  членам їхніх сімей»в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 суд вважає необґрунтованим  з наступних підстав.

          Відповідно до положень частини 3 п. 7 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України  для  осіб,  які  звільнені  із служби в 2008-2009 роках (крім
осіб,  виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і
в порядку,  визначених постановами Кабінету Міністрів України  від
17 серпня  2005  р.  N  748,  від 3 вересня 2005 р. N 865, від 9 березня 2006 р. N 268 і
від  15 листопада 2006 р.  N 1588)  або які померли  (загинули) в зазначений період,  середньомісячна  сума  щомісячних додаткових  видів  грошового  забезпечення  та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів  грошового  забезпечення  за   останні  фактичні  місяці  служби  підряд  перед  звільненням
(смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців. При
цьому  для  осіб,  звільнених  у  січні  2008 р.,  сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається  на день  звільнення  із  служби  з  розрахунку таких виплат за повний місяць.  

          Наведена  норма  постанови Кабінету Міністрів України суперечить положенням чинної редакції ст. 43 Закону України  „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, що має вищу юридичну силу, а тому не підлягала застосуванню.

          Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 1-1 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” законодавство про  пенсійне  забезпечення осіб,  звільнених з  військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію  за цим Законом,  базується на Конституції України  і  складається    з    цього    Закону,    Закону    України     "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування" та  інших нормативно-правових актів України,  прийнятих відповідно  до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб,  звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію
за  цим  Законом,  здійснюється  виключно  шляхом внесення змін до
цього Закону та Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне
пенсійне страхування".

          Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі,  слід зобов’язати  Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію позивача ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених відповідно до законодавства –відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення з  військової служби в Управлінні Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України в Полтавській області, а також  виплатити  ОСОБА_1  суму недоплаченої пенсії.   

          Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню.

          Керуючись ст.ст. 2, 9, 158, 159, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати  незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області  про призначення ОСОБА_1 пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії.

Зобов’язати  Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених відповідно до законодавства –відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року), з часу звільнення  військової служби в Управлінні Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України в Полтавській області.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених законодавством –відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення  військової служби в Управлінні Державної служби спеціального зв»язку та захисту інформації України в Полтавській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги  до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів  з дня отримання копії постанови.

Головуючий                                                                      Чумак О.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація