ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.03.11 р.                                                                                 Справа № 25/45                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Україна”  м.  Київ

до відповідача  приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк

про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 5722грн.50коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

Позивач – приватне акціонерне товариство „Страхова компанія” „АХА Україна”  м. Київ звернувся до господарського суду з позовом  до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО”м. Донецьк про   стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі  5722грн.50коп.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування серії МА № 020688/05АК від 17.04.2006, довідку відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області вих. № 1821 від 21.03.2008, постанову  Київського районного суду м. Донецька від 05.05.2008 по справі № 3-4424/08, заяву про настання страхового випадку від 06.03.2008, наказ № 4024 від 22.04.2008, страховий акт № 3523/05/05 від 22.04.2008, розрахунок страхового відшкодування, платіжне доручення № 4993 від 23.04.2008, відомість виплат № 89 від 24.04.2008, рахунок-фактуру № СФ-080419 від 02.04.2008 на суму 300,00грн., довіреність на керування транспортним засобом  № 672 від 13.04.2006, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу  серії НОМЕР_3, посвідчення водія ОСОБА_2, висновок  спеціаліста № 351/03 автотоварознавчого дослідження від 25.03.2008, протокол огляду транспортного засобу від 06.03.2008, кошторис (розрахунок) вартості ремонту (відновлення), фототаблиці, поліс № ВА/9453772  обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.05.2007, заяву про регресні вимоги на суму  5722,50грн (вих. № 389АР від 08.06.2010), відповідь (вих. №  3668/304 від 15.07.2010), лист від 12.08.2010, додаток до заяви про регресні вимоги (вих. № 389/1 АР від 12.08.2010), додаток до заяви про регресні вимоги (вих. № 389/2 АР від 20.09.2010), відповідь (вих. № 5874/304 від 29.10.2010.

         В запереченнях проти позову (вих. № б/н від 09.03.2011р.) відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на ненадання позивачем відповідачу копії платіжного доручення № 4933 від 23.04.2010р., засвідченого печаткою банку, та копії платіжного доручення на оплату ЗАТ „СК „Український Страховий Альянс” суми 300,00грн. Також зазначив, що за полісом № ВА/9453772 від 23.05.2007р. встановлений  розмір франшизи – 510,00грн, яка в будь -  якому разі не відшкодовується ПрАТ  „СК „ВУСО” за шкоду заподіяну з вини  ОСОБА_3

Представник позивача в засідання суду не з’явився, додаткових документів чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вручено 16.03.2011).

Представник відповідача в засідання суду не з’явився. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення (вручено 21.03.2011).

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

05.03.2008 об 17год.00хв.  по пр.  Київський – вул. Поліграфічна в м. Донецьку, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Suzuki Grand Vitara”, державний номер   НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3,  під його керуванням, та  автомобіля „ЗАЗ 110247”, державний номер НОМЕР_2, який належить   ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, під  керуванням ОСОБА_2 (довіреність на керування транспортним засобом  № 672 від 13.04.2006).

В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні  ушкодження.

Дані факти засвідчені в довідці відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області вих. № 1821 від 21.03.2008, постанові  Київського районного суду м. Донецька від 05.05.2008 по справі № 3-4424/08.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 05.05.2008 по справі № 3-4424/08  ОСОБА_3, який керував автомобілем „Suzuki Grand Vitara”, державний номер   НОМЕР_1, був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України за порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди   було   завдано  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною  особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний  ОСОБА_3, який керував автомобілем „Suzuki Grand Vitara”, державний номер   НОМЕР_1.

Відповідно до висновку спеціаліста № 351/03 автотоварознавчого дослідження від 25.03.2008 вартість матеріальної шкоди, з технічної точки зору, завданої власнику автомобіля   „ЗАЗ 110247”, державний номер НОМЕР_2, в результаті ДТП, на момент проведення дослідження складає 5422,50грн.

Автомобіль „ЗАЗ 110247”, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, застрахований власником транспортного засобу в  ЗАТ „Страхова компанія „Український Страховий Альянс” на підставі договору страхування  серії МА  № 020688/05 АК від 17.04.2006.

Відповідно до Статуту ПрАТ „СК „АХА Україна”, закрите акціонерне товариство  „Страхова компанія „Український Страховий Альянс” було зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.06.2001, реєстраційний номер 10711200000000450. Після чого ЗАТ „Страхова компанія „Український Страховий Альянс” змінило назву на закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Україна”. Відповідні зміни були зареєстровані Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.11.2008 за реєстраційним номером 1 071 105 0020 000450. ЗАТ „СК „АХА Україна” є правонаступником всіх прав та обов’язків ЗАТ „Страхова компанія „Український Страховий Альянс”. Як приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Україна” останнє було зареєстровано в Подільській районній у м. Києві державній адміністрації 18.01.2010 за № 10711050022000450.

У зв’язку з настанням страхової події – „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування серії МА  № 020688/05 АК від 17.04.2006, на підставі заяви про настання страхового випадку від 06.03.2008, висновку  спеціаліста № 351/03 автотоварознавчого дослідження від 25.03.2008, кошторису (розрахунку) вартості ремонту (відновлення), страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 3523/05/05 від 22.04.2008, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування  та прийнято рішення  про виплату.

          Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування  та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає 5422,50грн.

Страхове відшкодування в сумі  5422грн.50коп. було виплачено позивачем в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №  4993 від 23.04.2008 та відомість виплат № 89 від 24.04.2008.

Відповідно до полісу № ВА/9453772 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.05.2007 ОСОБА_3, якому належить автомобіль „Suzuki Grand Vitara”, державний номер   НОМЕР_1, застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ЗАТ „СК „ВУСО” (після перейменування – приватне акціонерне товариство „СК „ВУСО”).

Відповідно до умов полісу № ВА/9453772 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.05.2007 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25500,00грн., франшиза – 510,00грн.

          Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”,  з огляду на умови полісу № ВА/9453772 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.05.2007, укладеного між  ОСОБА_3 та ПрАТ „СК „ВУСО”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача  в сумі  4912,50грн. – сплачене страхове відшкодування за відрахуванням франшизи в сумі 510,00грн., визначеної умовами  даного полісу.

Відповідач заявою про регресні вимоги на суму  5722,50грн (вих. № 389АР від 08.06.2010), додатком до заяви про регресні вимоги (вих. № 389/1 АР від 12.08.2010) та додатком до заяви про регресні вимоги (вих. № 389/2 АР від 20.09.2010) був повідомлений про обставини ДТП, про вартість завданої матеріальної шкоди та про суму виплаченого страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, з огляду на положення вищезазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, на умови полісу № ВА/9453772 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 23.05.2007, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі  4912,50грн.

В частині стягнення 510,00грн. – франшиза відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 300,00грн. за проведення  експертного дослідження.

За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування  не  може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав  страхувальник.  Непрямі  збитки  вважаються застрахованими,  якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості  застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у  такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше  не  передбачено  умовами  страхування.

В свою чергу, стаття 34  Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає,  Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи  день  отримання письмового повідомлення про страховий випадок),  зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце  настання  страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого  майна  для  визначення  причин  настання  страхового випадку  та  розміру  збитків.  

Якщо  у визначений строк аварійний комісар або експерт не  з'явився,  потерпілий  має  право самостійно обрати аварійного комісара  або  експерта  для  визначення  розміру  шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення   експертизи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілий  ОСОБА_4 зазнав витрат на проведення експертного дослідження.

До того ж, відповідно до вимог діючого законодавства відповідач несе відповідальність в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Отже, вимоги позивача про стягнення вартості експертного дослідження в розмірі 300,00грн. не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами),  ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами),  керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства „Страхова компанія” „АХА Україна”  м. Київ до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк про   стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 5722грн.50коп. задовольнити частково в сумі   виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4912грн.50коп.

В позовних вимогах про стягнення суми 300грн.00коп. за проведення експертного дослідження відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.

В частині стягнення 510,00грн. – франшиза відмовити.                 

Стягнути  з приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ВУСО” (вул. Постишева, 60, сьомий поверх, м. Донецьк,  83001, код ЄДРПОУ 31650052) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія” „АХА Україна”  (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 31235110)  суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4912грн.50коп., держмито в сумі 87грн.57коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  202грн.61коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня  підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.           

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: 305-68-27