ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
"19" листопада 2007 р. № 02-03/
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-центр”, м. Київ
до колективного підприємства “Васильківська шкіряна фірма”, Київська обл., м. Васильків
про визнання незавершеного будівництва Заводу “Дубильних екстрактів” із димовою трубою, складом солі, крановою естакадою, складами деревини, грузо-розвантажувальною платформою одним майновим комплексом; визнання права власності на незавершене будівництво та спонукання до виконання дій
Суддя Рябцева О.О.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” до колективного підприємства “Васильківська шкіряна фірма” про визнання незавершеного будівництва заводу “Дубильних екстрактів” із димовою трубою, складом солі, крановою естакадою, складами деревини, грузо-розвантажувальною платформою одним майновим комплексом; визнання права власності на незавершене будівництво та спонукання до виконання дій.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2007 р. позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України для усунення недоліків.
Постановою Вищого господарського суду Київської області від 31.10.2007 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.08.2007 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2007 р. скасовано, позовну заяву ТОВ “Арсенал-Центр” передано до суду першої інстанції для вирішення питання про її прийняття.
Розпорядженням голови господарського суду Київської області позовну заяву передано судді Рябцевій О.О.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи суддя встановив:
Позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.п. 4, 5. ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують позов. Позивачем у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують внесення позивачем коштів, в рахунок оплати вартості придбаного незавершеного будівництва. Також позивачем у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують вчинення відповідачем перешкод в реалізації позивачем права власності.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 –IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 грн. до 25500грн.) також згідно з п.п. “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру справляється державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Відповідно до ч. 2 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” позови про визнання недійсними угод оплачуються державним митом залежно від вартості відшукуваного майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою.
Це ж стосується і розміру державного мита, в якому має оплачуватись вимога про визнання права власності.
Позивач звертається до суду з позовними вимогами про: 1. визнання незавершеного будівництва заводу “Дубильних екстрактів” із димовою трубою, складом солі, крановою естакадою, складами деревини, грузо-розвантажувальною платформою одним майновим комплексом; 2. визнання права власності на незавершене будівництво (майнового характеру) та 3. спонукання до виконання дій (немайнового характеру).
Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової адміністрації України від 22.04.1993 р. № 15, встановлено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер. (п. 36).
Пунктом 4.5 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 р. № 02-5/78 встановлено, що у випадках об’єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів (висновок про вартість майна), ринкова вартість незавершеного будівництва заводу “Дубильних екстрактів” становить 3125720,40 грн., проте, позивачем платіжною квитанцією № 1 від 22.05.2007 р. сплачено в доход Державного бюджету України державне мито лише у розмірі 85,00 грн. лише за вимогу немайнового характеру, що не відповідає вимогами п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.
Таким чином, платіжна квитанція № 1 від 22.05.2007 р. на суму 85,00 грн. не може бути належним доказом сплати державного мита до Державного бюджету України.
Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Крім того, при повторному звернені до суду позивачу слід мати на увазі, що вимога про визнання незавершеного будівництва заводу “Дубильних екстрактів” із димовою трубою, складом солі, крановою естакадою, складами деревини, грузо-розвантажувальною платформою одним майновим комплексом непідвідомча господарському суду.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 49 аркушах - в першу адресу.
Суддя Рябцева О.О.