Справа №  1-144/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року   Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого:                     судді Петрова Р.І.,

при секретарі:                    Волошиній О.О.,                    

за участю прокурора:          Кушнірьова О.М.          

потерпілого:                              ОСОБА_1,

захисників:                              ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого: 26.12.2001 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 27.12.2007 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 1 ст. 187, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі; звільненого 02.11.2009 року по відбуттю строку покарання;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Світловодськ Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2, раніше судимого: 24.04.2003 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 18.12.2006 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ч. 2 та 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; звільненого 08.11.2009 року по відбуттю строку покарання;

          - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій),  вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

ОСОБА_7 скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій),  вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Вказаний злочин вчинений підсудними за таких обставин.

30.11.2010 року, близько 17 годин 20 хвилин, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_1 і в цей час у них виник умисел, направлений на вчинення нападу на ОСОБА_1 з метою заволодіння його майном. Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи узгоджено між собою, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли до ОСОБА_1, де ОСОБА_6 приставив до його шиї ніж, при цьому потребував у останнього гроші. Отримавши відмову від ОСОБА_1, ОСОБА_6 наніс останньому один удар кулаком в ніс, від чого ОСОБА_1 впав на землю. Скориставшись безпорадним станом ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали наносити йому удари ногами та руками по голові і тулубу, спричинивши ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді ділянок осадження на лобі в центрі, з переходом на спинку носа, та на лобі з правого боку, з переходом на вилецеву ділянку, рани в ділянці кута нижньої шелепи з ліва, які згідно висновку експерта № 1963 від 09.12.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Під час нанесення ударів ОСОБА_6, ОСОБА_7 витягнув з кишені куртки ОСОБА_1 належний йому мобільний телефон «Нокіа 1600», вартістю 147 гривень 47 копійок, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв’язку «МТС», вартістю 10 гривень. Після цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не встигши зникнути з місця вчинення злочину, були затримані громадянином ОСОБА_8, який проходив по вулиці, а в подальшому працівниками міліції. Викрадений телефон ОСОБА_7, маскуючи сліди злочину, викинув на землю біля стіни будинку.

Підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 свою вину по суті пред’явленого органом досудового слідства обвинувачення не визнали та на підставі ст. 63 Конституції України відмовились від надання показань в суді.

Вина ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що 30.11.2010 року, ввечері, він повертався з роботи на власному автомобілі разом з сином, який був за кермом. Він під'їхав до ринку «Бєляєвський», так як хотів зняти з банкомату «Приватбанк» заробітну плату, а син поїхав до центру міста по справах. Приблизно о 17-00 годині він підійшов до банкомату, що розташований біля входу до вищевказаного ринку, та зняв гроші з зарплатної картки в сумі 1850 гривень. Знявши гроші він поклав їх до правої передньої кишені своїх джинсів та пішов у сторону свого будинку. Проходячи біля будинку АДРЕСА_3 він почув позаду себе оклик та одразу хтось його схопив за праве плече. Його силоміць обернули та він побачив, що перед ним знаходяться два невідомих молодих хлопця. Зараз йому їх прізвища відомі - це ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Як тільки вони його розвернули, ОСОБА_6 приставив йому до шиї з лівої сторони ніж з металевою рукояткою та почав вимагати у нього гроші, на що він відповів, що вони нічого не отримають. Тільки він це сказав ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком в ніс. У нього одразу пішла кров. Він почав чинити опір та між ними зав'язалась бійка, в ході якої він відчув, що ОСОБА_7 з його кишені куртки витягнув належний йому мобільний телефон «Нокіа 1600». В ході бійки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 збили його з ніг та почали наносити ногами удари у різні частини тіла, при цьому казали щоб він віддав гроші. Відчуваючи, що у нього не вистачить сил відбитись від нападників, він почав голосно кричати. Тоді до них підбіг невідомий чоловік, який виявився його сусідом на ім'я ОСОБА_8, та почав його захищати і в подальшому їх затримав, приставивши їх до стіни гуртожитку. Після чого він викликав міліцію та швидку допомогу. Через деякий час приїхали працівники міліції та затримали вказаних вище злочинців. Коли приїхали працівники міліції та провели зовнішній огляд хлопців, то телефону при них не було. Тоді він зателефонував з іншого свого телефону своїй дружині та попрохав щоб вона зателефонувала на його номер «МТС», після чого він почув дзвінок свого телефону, який вже знаходився у водостічній трубі, що біля центрального входу до гуртожитку, який він забрав. Потім приїхала медична допомога та доставила його до Кіровоградської обласної лікарні.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 30.11.2010 року, близько 17-00 години, він проходив повз будинок АДРЕСА_3 і побачив як навпроти гуртожитку, приблизно на відстані 3-4 метрів від нього, двоє осіб чоловічої статі наносять удари руками і ногами чоловіку, який лежав на землі, при цьому чоловік кричав про допомогу, а невідомі хлопці кричали щоб він не кричав, а то йому буде гірше. Він зрозумів, що якщо він не втрутиться, то чоловік, який лежить на землі, може дуже сильно постраждати, так як нападники завдавали сильних ударів ногами по тулубу і голові. Він почав бігти до них і кричати щоб вони зупинили побиття. Один із нападників повернувся в його сторону та намагався завдати йому удар кулаком в обличчя. Він ухилився у бік та відштовхнув від себе нападника. Від його поштовху невідомий хлопець впав на автомобіль, який був припаркований неподалік. В цей час другий з нападників почав подаватися в його бік і замахнувся на нього правою рукою, але він, випередивши його, наніс йому удар рукою у передпліччя та штовхнув в бік автомобіля, від чого він також вдарився спиною об капот автомобіля. Після цього нападники вже вдвох почали намагатися на нього напасти та нанести йому удари. Жодний удар не влучив у нього. В цей час чоловік, якого били, піднявся на ноги та відбіг в сторону, на відстань 3-5 метрів. Нападники, розуміючи, що не зможуть його перемогти, почали відходити в сторону, але він, штовхнувши їх в спини, збив їх з ніг і почав утримувати їх руки за спинами, при цьому повідомив, що він працівник міліції і вони затримані, а тому їм не слід чинили опір, а то буде гірше. Затримані хлопці лежати на животі. Він викликав по лінії «102» працівників міліції. В цей час чоловік, якого били, підійшов до нього та розповів, що ці двоє чоловіків забрали в нього мобільний телефон. Поки вони чекали міліцію він поставив невідомих хлопців під стіну гуртожитку. На відстані 1-1,5 метри від одного з хлопців, біля водостічної труби, на землі він помітив мобільний телефон, оскільки на нього надійшов виклик і він почав світитися. Чоловік, якого побили, підняв цей телефон і повідомив, що це його телефон, який невідомі забрали у нього під час нанесення йому тілесних ушкоджень. Через деякий час приїхали працівники міліції і він їм повідомив про те, що трапилося, передавши їм в руки двох нападників. Чоловік - потерпілий розповів, що ці двоє невідомих стежили за ним від банкомату, де він знімав кошти, а потім, наздогнавши його, почали ці гроші вимагати. Працівники міліції, в свою чергу, викликали швидку допомогу та передали лікарям потерпілого для надання першої допомоги. Під час проведення працівниками міліції огляду місця події було виявлено та вилучено розкладний ніж, в розкладеному стані, яким зі слів потерпілого йому і погрожували. Крім того, уточнив, що перебуваючи біля місця вчинення злочину за 20 метрів бачив як ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підбігли до потерпілого і почали наносити удари. Також бачив у них в руках предмет схожий на ніж.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що 30.11.2010 року він перебував в плановому чергуванні, автопатруль в складі трьох осіб. Від оперативного чергового чергової частини міліції, близько 17 години 10 хвилин, поступив виклик, що по АДРЕСА_3, відбувається бійка. Вони негайно відреагували на дане повідомлення та виїхали на місце вказане черговим. Приїхавши на місце до них відразу підбіг чоловік, як потім з'ясувалось це був громадянин ОСОБА_1, з закривавленим обличчям, та повідомив, що його буквально декілька хвилин тому двоє невідомих чоловіків побили та намагалися забрати гроші. Він вказав на двох хлопців, які стояли в стороні. Крім того, біля них стояв чоловік, якого вони впізнали як колишнього працівника міліції ОСОБА_8. Ці двоє злочинців, побачивши їх, розвернулися і намагалися втікати, але вони негайно їх наздогнали, затримали та оділи наручники. Після цього вони відразу викликали швидку медичну допомогу для ОСОБА_1, так як йому було зле. Потім вони викликали оперативну групу з райвідділу міліції. Чекаючи на оперативну групу, вони почали з'ясовувати обставини бійки. Зі слів потерпілого вони зрозуміли, що двоє невідомих стежили за ним від банкомату, де він знімав кошти, а потім, наздогнавши його, почали ці гроші вимагати. Він їм відмовив і після цього вони почали його бити. В ході бійки вони в нього забрали мобільний телефон.

          Крім того, вина ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, підтверджується і іншими доказами по справі:

-протоколом огляду місця події від 30.11.2010 року, яким оглянуто місце скоєння злочину та вилучено розкладний ніж, в розкладеному виді, та сліди речовини бурого кольору (том 1, а.с. 7);

-протоколом огляду місця події від 30.11.2010 року, де у потерпілого в приміщенні Кіровоградської обласної лікарні було вилучено мобільний телефон «Нокіа 1600» (том 1 а.с. 21);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка відносно нього 30.11.2010 року вчинила розбійний напад (том 1, а.с. 57);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка відносно нього 30.11.2010 року вчинила розбійний напад, вказавши, що саме він під час бійки витягнув у нього мобільний телефон з кишені (том 1, а.с. 61);

-протоколами очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, під час потерпілий підтвердив свої показання в частині того, що саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили відносно нього розбійний напад, заволодівши його телефоном (том  а.с. 79, 85);

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 1480 від 08.12.2010 року, згідно якої встановлено, що вартість мобільного телефону «Нокія 1600» може складати 147,14 гривень (том 1, а.с. 132);

-довідкою оператора зв’язку «МТС» про те, що вартість стартового пакету «МТС» становить 10 гривень (Том 1, а.с. 137);

-висновком судово-цитологічної експертизи № 339 від 15.12.2010 року, згідно якої на клинку ножа знайдено кров, видову приналежність якої встановити не вдалося (том 1, а.с. 169);

-висновком судово-біологічної експертизи № 1124 від 21.12.2010 року, згідно якої на тампоні змиву речовини бурого кольору, вилученого з місця події, а також на носовій хустині знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_1 (том 1, а.с. 179);

-висновком судово-медичної експертизи № 1963 від 11.10.2010 року, згідно якої у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді ділянок осадження на лобі в центрі, з переходом на спинку носа, та на лобі з правого боку, з переходом на вилецеву ділянку, рани в ділянці кута нижньої шелепи з ліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Встановити механізм утворення рани у зв'язку з її ушиванням є не можливим, але не виключається можливість утворення і від предмета маючого ріжучи властивості, всі інші пошкодження утворилися від дії тупого предмету. Пошкодження утворилися від дії не менш як 3-х травматичних дій (том 1, а.с. 189);

-висновком додаткової судово-медичної експертизи № 1963 від 20.12.2010 року, згідно якої тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_1 могли утворитися при обставинах, на які вказує потерпілий ОСОБА_1 у протоколі допиту, та не могли утворитись при обставинах, вказаних у протоколах допиту та у відтвореннях обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (том 1, а.с. 196);

-висновком додаткової судово-медичної експертизи № 1963 від 20.12.2010 року, згідно якої не виключається можливість утворення рани біля кута нижньої щелепи зліва від наданого на експертизу ножа, який був вилучений 30.11.2010 року на місці скоєння злочину (том  1, а.с. 204);

-протоколами огляду речових доказів та іншими матеріалами справи.

Таким чином, вищевказане в описовій частині вироку суду обвинувачення визнається судом доведеним.

          Доводи підсудних на досудовому слідстві про те, що ними потерпілому нанесені тілесні ушкодження на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, є надуманими, оскільки потерпілий повертався до дому після зняття готівки з банкомата, при цьому до цього часу не був знайомий з підсудними по справі. Крім того, у потерпілого було викрадено підсудними мобільний телефон, що свідчить про істинні наміри підсудних. Також підсудні мали при собі ніж, що свідчить про продуманість їх дій, пов’язаних із заволодінням майна потерпілого.

Тобто, суд не бере до уваги показання підсудних на досудовому слідстві, оскільки вони спростовуються проаналізованими вище доказами по справі, зокрема послідовними і логічними показаннями потерпілого, показаннями свідків, тощо.

Суд кваліфікує дії підсудних:

- ОСОБА_6. за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій),  вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій;

- ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій),  вчинений за попередньою змовою групою осіб.  

При призначенні підсудним покарання суд враховує наступне.

По-перше, тяжкість вчинених злочинів.  

Так, підсудні вчинили тяжкий злочин.

По-друге, особи підсудних.

Обидва підсудний за місцем мешкання характеризуються позитивно, мають непогашені судимості за вчинення корисних злочинів, підсудний ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітніх дітей.

          Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудних, не встановлено.

Суд вважає за необхідне призначити підсудним покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією належного на праві власності майна, що з урахуванням тяжкості злочину та осіб підсудних в повній мірі відповідає меті покарання.

Цивільний позов потерпілим по справі не пред’явлено.

Позов Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про регресне відшкодування виплати по тимчасовій непрацездатності не підлягає вирішенню в кримінальному судочинстві.

Так, відповідно до роз’яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року, з подальшими доповненнями, „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна”, у кримінальній справі не можуть розглядатися регресні позови органів страхування і соціального захисту населення, підприємств, установ чи організацій, які відшкодували потерпілому шкоду до розгляду справи в суді. Такі позови заінтересовані особи можуть пред’явити в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних на користь держави в порядку, передбаченому ст. 93 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, і призначити кожному покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією належного на праві власності майна.

Запобіжний захід засудженим до набрання вироком законної сили залишити той же - утримання під вартою.

          Строк покарання засудженим рахувати з 30.11.2010 року, тобто з моменту їх затримання.

Позов Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в розмірі 618 гривень 70 копійок з кожного за проведення товарознавчої, дактилоскопічної та криміналістичної експертизи по справі.

Речові докази: мобільний телефон «Нокія 1600» - залишити потерпілому ОСОБА_1, тампони, хустку та ніж - знищити.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк, але з моменту отримання копії вироку суду.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Р. І. Петров