Справа № 2-66/2011р.            

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                                 21 лютого 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий –суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Горєєвій Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Алєкперової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, зобов’язання виключити з реєстру іпотек квартири,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, зобов’язання виключити з реєстру іпотек квартири.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір кредиту № 014/1207/3/08045 від 18 грудня 2007 року. Згідно договору Банк надав позивачу в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового використання грошові кошти у розмірі 50 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 50 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 17 грудня 2017 року. В забезпечення виконання позивачем своїх зобов’язань перед банком, між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, згідно якого, Банку в іпотеку була передана трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. С. Щипачова, 10/17. Згідно п. 1.3. Договору іпотеки, заставна вартість Предмета іпотеки визначилася сторонами в сумі 386 760, 00 грн. За даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 170011559 виданого 11.12.2007 р., вартість майна складає 37 526, 00 грн. Банком при підписанні вказаного Договору, було порушено законні права позивача, оскільки, за своїм змістом і текстом договір не відповідає вимогам чинного законодавства України в зв’язку з визначенням суми зобов’язання в доларах США та відсутністю у відповідача індивідуальної ліцензії, що порушує його права та законі інтереси. Виходячи з викладеного, позивач просить суд визнати кредитний договір та договір іпотеки недійсними, зобов’язати виключити з реєстру іпотек квартиру, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. С. Щипачова, 10/17.

В судовому засіданні позивач підтвердив заявлені вимоги, та їх обґрунтування, наполягав на задоволенні позову, пояснив, що звернувся до суду з даним позовом в зв’язку з тим, що в наступний час значно збільшився курс долара, в зв’язку з чим, значно збільшилась сума його заборгованості  перед Банком згідно кредитного договору.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, пояснила, що порядок та правила використання іноземної валюти на території України на теперішній час встановлені Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Статтею 5 вказаного Декрету передбачено, що одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також, дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції. Крім того, згідно п. 4 ст. 5 Декрету, наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, необхідне,  якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогодні законодавством не визначено межі термінів та суми надання кредитів в іноземній валюті. Крім того, в додатку № 1 до кредитного Договору, укладеному між позивачем та банком, зазначено, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором несе Позичальник; витрати, пов’язані з купівлею або продажем валюти здійснюється за рахунок коштів Позичальника за тарифами (курсами валют), що будуть діяти в Банку на момент здійснення відповідної операції. Банк визначає валютний курс, за яким буде здійснюватись конвертація валюти платежу у валюту зобов’язання під час погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним, відповідно з поточним ринковим курсом. Підписавши зазначене повідомлення (Додаток №1) та Кредитний договір, Позичальник свідомо взяв на себе валютні ризики за кредитним договором саме в іноземній валюті –доларах США. Кредитні кошти були отримані в доларах США та саме в доларах Позивач повинен виконувати свої зобов’язання та виконував їх деякий час.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 527 ЦК України, в разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань боржником він зобов’язаний відшкодувати кредитору шкоду, що є підставою для стягнення суми заборгованості.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, боржник повинен виплатити кредиторові пеню, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                               

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така

зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У відповідності зі ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша            фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі й на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплатити відсотки.

Відповідно  до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору кредиту № 014/1207/3/08045 від 18 грудня 2007 року, Банк надав позивачу в тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового використання грошові кошти у розмірі 50 000, 00 доларів США зі сплатою 13, 50 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 17 грудня 2017 року. В забезпечення виконання позивачем своїх зобов’язань перед банком, між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки, згідно якого, Банку в іпотеку була передана трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. С. Щипачова, 10/17. Банк цілком виконав зобов’язання перед позивачем шляхом надання кредитних коштів. Відповідно до додатку № 1 до кредитного Договору, укладеному між позивачем та банком, валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором несе Позичальник; витрати, пов’язані з купівлею або продажем валюти здійснюється за рахунок коштів Позичальника за тарифами (курсами валют), що будуть діяти в Банку на момент здійснення відповідної операції. Банк визначає валютний курс, за яким буде здійснюватись конвертація валюти платежу у валюту зобов’язання під час погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним, відповідно з поточним ринковим курсом.

Таким чином, аналіз вищенаведених доказів переконує суд у тому, що позивач, підписавши Кредитний договір, свідомо взяв на себе валютні ризики за кредитним договором саме в іноземній валюті –доларах США, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 527, 549, 611, 625, 651, 652, 1052, 1054 ЦК України,  ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», ст. 79, 81, 212 - 215 ЦПК України, суд,-

                                   В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, зобов’язання виключити з реєстру іпотек квартири –відмовити.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних

справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти  днів з дня отримання цього рішення.

Суддя:                                                                                         Ю.Г. Сліщенко