Справа № 2-а-520/11

  ПОСТАНОВА   

                                                   Іменем України

"09" березня 2011 р.  

          Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни, -          

В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 24.02.2011 року звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни, оскільки набувши статусу дитини війни, згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, має право на одержання пенсії підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком, проте так як Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік ” та «Про Державний бюджет на 2008 рік ” дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була зупинена, одержує лише пенсію за віком.   Однак у зв’язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року п.12 ст.71 Закону України ”Про Державний бюджет на 2007 рік” та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п.41 розділу ІІ Закону України ” Про Державний бюджет на 2008 рік” визнано неконституційними, вважає, що має право на одержання недоплаченої суми пенсії за період з  1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

           Відповідачем –управлінням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі не подано заперечення проти позову, проте останній був повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі.

          Дослідивши матеріали справи, об’єктивно оцінивши повідомлені  позивачем   обставини, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважаю, що є достатньо підстав для прийняття рішення у справі.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни відповідно до п.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

          Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога ,що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Встановлено, що позивач 16 лютого 2011 року звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни, за період  з  1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Ухвалою Підгаєцького районного суду від 24.02.2011 року, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку пенсії та стягнення невиплаченої доплати дітям війни за період з 1 січня 2010 року по 23 серпня 2010 року залишено без розгляду, у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Враховуючи те, що положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, з 01.01.2010 року і по даний час є діючими, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії та виплатити на користь позивача державну соціальну допомогу за період з 24 серпня 2010 року по   9 березня 2011 року, у розмірах визначених даною статтею.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно із ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 ст. 28  мінімального розміру пенсії за віком (ст.9 КАС України).

У відповідності із ч.ч.1 ,2 ст. 8 КАСУ суд, при вирішенні справи керується  принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як свідчить позиція і практика Європейського Суду принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом –відповідальності держави , яка не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності . При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію , в даному випадку це надання щомісячної соціальної допомоги дітям війни , держава чи  її орган  вважатимуться такими , що діють протиправно , якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки , оскільки їх схвалення дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки .

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області, тому відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.

Відповідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 ст.19 та ч.3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти  на підставі в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією і Законами України. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .

Таким чином, зважаючи на вище викладене, вважаю, що невиплата позивачу соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” доплат до пенсії, як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань, судом до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах  національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Жовнер проти України» ). Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна обставина і це є порушенням п. 1 ст. 6, ст.13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод  людини, яка ратифікована Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини – справа «Жовнер проти України»від 29.06.2004 року.

Із врахуванням наведеного,  дійшов до переконання, що в даному випадку має місце порушення прав позивача, що підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог, а саме слід зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі провести нарахування і виплату  позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, за період з  24 серпня 2010 року по 9 березня 2011 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 71, 86, 99, 159-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.19,22,152 Конституції України,  Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити.

          Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської області щодо невиплати позивачу  ОСОБА_1               підвищення до пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – неправомірними.

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Підгаєцькому районі Тернопільської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 24 серпня 2010 року по 9 березня 2011 року  із урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Постанову суду прийняту в порядку скороченого провадження звернути до негайного виконання.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається Львівському апеляційному адміністративному суду через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.  

Суддя:Р. О. Горуц