АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-89/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Гнатик Г.Е.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Давискиби Н.Ф.,
Мануйлова Ю.С.
при секретарі Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Мелітопольської міської ради, Комунальне підприємство «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Управління земельних ресурсів в м. Мелітополі при головному управлінні земельних ресурсів в Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Мелітопольської міської ради, Комунальне підприємство «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Управління земельних ресурсів в м. Мелітополі при головному управлінні земельних ресурсів в Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В позові зазначала, що на праві приватної власності на підставі договору дарування житлового будинку від 16.10.2002 року серії ВАА № 955441 їй належить житловий будинок АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці, площею 423 кв.м.
Відповідачу ОСОБА_3 належить на підставі договору дарування від 14.03.2002 року житловий будинок АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці, площею 423 кв.м.,
В жовтні 2002 року, після вселення вона звернула увагу на те, що власником суміжного домоволодіння АДРЕСА_2 порушено межу земельних ділянок її та відповідача. На території її земельної ділянки, з порушенням межі було встановлено паркан та побудовано сарай та ще деякі господарсько-побутові споруди, які побудовані самочинно.
В ході судового розгляду позивачка уточнила свої позовні вимоги, просила суд зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні наданої їй земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 шляхом встановлення паркана на визначеній технічною документацією межі наданих їм в користування земельних ділянок, знесення самовільно добудованих до сараю «Б-1»господарсько-побутових будівель за рахунок відповідача, стягнути з відповідача на її користь судові витрати в розмірі 16 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн., стягнути з відповідача на її користь судові витрати на внесення меж земельної ділянки на черговий кадастровий план міста в сумі 54 грн. 12 коп. та витрати на складання Технічного звіту земельної ділянки в сумі 500 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом встановлення паркану на зазначеній технічною документацією межі наданих ним в користування земельних ділянок домоволодінь № АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2
Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно добудованих до сараю „Б-1" на території домоволодіння АДРЕСА_2 господарсько-побутових будівель, за рахунок ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 8,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн, а всього 2016 гривень.
В інший частині позову в задоволенні відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності, що право позивача на користування своєю ділянкою порушено відповідачем, і зобов’язав ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом встановлення паркану на зазначеній технічною документацією межі, знесення самовільно добудованих до сараю „Б-1" на території домоволодіння АДРЕСА_2 господарсько-побутових будівель, за рахунок ОСОБА_3.
З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 16.10.2002 року належить житловий будинок АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці, площею 423 кв.м.
Відповідачу ОСОБА_3 належить на підставі договору дарування від 14.03.2002 року житловий будинок АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці, площею 423 кв.м.. Земельна ділянка позивача межує з земельною ділянкою відповідача. Фактично між сторонами виник спір з приводу встановлення і відновлення межі між земельними ділянками.
Відповідно до ч.1 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Проте, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про встановлення землепорядними організаціями межі між спірними суміжними земельними ділянками, відсутня в матеріалах справи технічна документація, яка повинна містити відомості про встановлення межових знаків, визначення меж між спірними земельними ділянками.
Частиною 3 статті 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»за №7 від 16.04.2004 року, суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Із матеріалів справи видно, що позивач з приводу вирішення спору про встановлення і відновлення межі між спірними земельними ділянками та додержання відповідачем правил добросусідства, до органів місцевого самоврядування не зверталась.
На підтвердження своїх позовних вимог, позивач не довела, що саме відповідач самовільно зайняв і користується частиною її земельної ділянками, відсутні ці данні і у відповідях органів місцевого самоврядування.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначені обставини справи та вимоги норм матеріального права уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права (п.1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 жовтня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Мелітопольської міської ради, Комунальне підприємство «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Управління земельних ресурсів в м. Мелітополі при головному управлінні земельних ресурсів в Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: