АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-902/2011 року Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко В.В.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
У Х В А Л А
23 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Базис»про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ Науково-виробниче підприємство «Базис»про стягнення заборгованості.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2010 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нежитлову будівлю А-3, яка знаходиться за адресою:Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, 11/2 та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Базис», що розташоване за цією ж адресою.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ПАТ «ОТП Банк» . В апеляційній скарзі банк зазначає, що він є іпотекодержателем майна, на яке накладено арешт у забезпечення позову ОСОБА_3, просить ухвалу скасувати як необґрунтовану та постановити нову ухвалу, якою в клопотанні ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПАТ «ОТП Банк» , ТОВ Науково-виробниче підприємство «Базис»,обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Згідно зі ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В силу ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову ,суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд першої інстанції не перевірив можливість арешту спірного об'єкту нерухомості, не звернув уваги на наявність законних перешкод, а саме, що зазначене майно обтяжено за іншим зобов'язанням і знаходиться в заставі у забезпечення кредитного договору .
Із доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що 31 березня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" (правонаступник «ОТП Банк») і ПП "Сокол" укладено договір про надання кредитної лінії . ТОВ Науково-виробниче підприємство «Базис»виступило майновим поручителем ,5 квітня 2006 з банком укладено договір іпотеки і в забезпечення зобов'язань за кредитним договором в іпотеку передано нерухоме майно - нежитлова будівля ,зазначена на плані літ.А-3, що знаходиться за адресою Запорізька обл..,м.Мелітополь, вул.Мічуріна, буд.11/2 (а.с.165-170). При укладені договору іпотеки на предмет іпотеки було накладено заборону відчуження. У зв'язку з тим, що боржник не виконує обов'язки за кредитним договором , 5 вересня 2007 року нотаріусом видано виконавчий напис №7376 і звернуто стягнення на предмет іпотеки, постановою державного виконавця від14.09.2007 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису (177,178).
Згідно ст. 1 Закону "Про іпотеку" іпотекодержатель у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання має переважне право перед іншими кредиторами задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.
Виходячи з таких обставин арешт майна, яке вже обтяжено зобов'язаннями перед третьою особою, робить неможливим забезпечення позовних вимог ОСОБА_3 за рахунок нерухомого майна літ.А-3 та порушує чинне законодавство про першочергове задоволення вимог, забезпечених заставою.
З огляду на викладене ухвала суду підлягає скасуванню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлову будівлю,зазначену на плані літ.А-3, що знаходиться за адресою Запорізька обл..,м.Мелітополь, вул.Мічуріна буд.11/2
Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2010 року скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлову будівлю,зазначену на плані літ.А-3, що знаходиться за адресою Запорізька обл..,м.Мелітополь, вул.Мічуріна буд.11/2 і належить Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Базис»
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: