ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1855/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучми Костянтина Сергійовича
при секретаріГоробець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПП "Мобітек" про стягнення заборгованості для вирішення питання щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2011 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції у розмірі 2 722, 22 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 184, 21 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за нездійснення працевлаштування інвалідів у 2007 році.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та у своїх запереченнях зазначила, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за №03-02/7634 є недійсним, оскільки ПП «Мобітек» у 2007 році не було зареєстровано в Фонді соціального захисту інвалідів.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції від 06.10.2005 року №2960-ІV) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Судом встановлено, що ПП «Мобітек» подано Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2007 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42.
Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2007 році становила 9 осіб, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2007 рік. /а.с.4/.
Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 9 особи, зобов’язаний забезпечити встановлення нормативу 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів.
За даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2007 рік відповідачем жодного інваліду не працевлаштовано. /а.с.4/.
Чинним у 2007 році законодавством не покладено на підприємства обов’язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати, а обов’язок самостійно здійснити працевлаштування інвалідів не є тотожним з обов’язком щодо здійснення пошуку бажаючих працювати інвалідів, і може бути виконаний лише у випадку звернення інвалідів (чи то їх направлення центром зайнятості) до підприємства з вимогою надати роботу (відповідно до рекомендації МСЕК, кваліфікації та побажань інваліда), при цьому підприємства повинні дотримуватись встановленого законодавством порядку вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, направлення звітів центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.3 ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.
Згідно абз.2 ч.2 ст.19 Закону України «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.
Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.205 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до листа Новомосковського міськрайонного центра зайнятості від 08 вересня 2008 №1015 ПП «Мобітек» протягом 2007 року в даних звітах за формою № 3-ПН, що затверджено наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420, до центру зайнятості про потребу у працівниках-інвалідах не заявляло.
Таким чином, відповідач повинен виконати норматив для працевлаштування 1 інваліда, проте не вживав заходів щодо працевлаштування інвалідів, тому не виконав норматив для працевлаштування одного інваліда, а тому заперечення представника відповідача суд вважає необґрунтованими. Суд також критично відноситься до ствердження представника відповідача, щодо пропуску строку позовної давності позивачем, який пройшов 01.01.2011 року, оскільки до відповідача були застосовані адміністративно-господарські санкції у передбачений законом строк відповідно до вимог діючого законодавства.
Судом не беруться до уваги відсутність прибутку у підприємства, оскільки зазначена обставина не є підставою для звільнення від виконання вимог законодавства в сфері забезпечення працевлаштування інвалідів.
Так, відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Тобто, у разі відсутності прибутку у підприємства, воно не звільняється від сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.
Згідно до ч.1 ст.20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до звіту за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» ПП «Мобітек» за 2007 рік, середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 457, 09 грн.
Згідно ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити 2 722, 22 грн. до 16 квітня 2008 року відповідно до наданого розрахунку./а.с.5/.
Як вбачається із ч.2 ст.20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (12,00%). Розмір пені станом на 01 жовтня 2008 року складає 184, 21 грн.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин суд вважає, що заперечення представника відповідача є необґрунтованими та спростовуються зазначеними вище обставинами. З урахуванням викладеного та враховуючи те, що до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем зазначені адміністративного-господарські санкції та пеня не сплачені, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За викладених вище обставин та відповідних доказів суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Мобітек» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 2 722, 22 грн. /дві тисячі сімсот двадцять дві грн. 22 коп./.
Стягнути з Приватного підприємства «Мобітек» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 184, 21 грн. /сто вісімдесят чотири грн. 21 коп./.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 22 березня 2011 року
Суддя
К.С. Кучма