ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"25" грудня 2007 р. | Справа № 25-6/511-06-13574 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.
Мирошниченко М.А.
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: Дрібний Ю.В.
Від відповідача: Шабалін В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз”, м. Сімферополь
на рішення господарського суду Одеської області
від 09.11.2007 року
у справі № 25-6/511-06-13574
за позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз”, м. Сімферополь
до відповідача ТОВ „Торговий дім „Агромир”, м. Одеса
про спонукання укласти додаткову угоду № 2/2 від 02.06.06 р. до договору № 1590-ПГ-2005/2006 від 27.09.2005 р.
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006 року Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз” (далі - ДАТ „Чорноморнафтогаз”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства „Торговий дім „Агромир” (далі –ДП „ТД„”Агромир”) про спонукання укласти додаткову угоду № 2/2 до договору № 1590-ПГ-2005/2006 від 27.09.2005 р., укладеного між сторонами, в редакції позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовляється від внесення змін до п. п. 6.1, 6.7 зазначеного договору в частині встановлення ціни на природний газ відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ) № 977 від 27.10.2005 р., № 1151 від 21.12.2005 р., № 176 від 16.02.2006 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2007 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що з закінченням строку дії договору № 1590- ПГ-2005/2006 від 27.09.2005 р., на час вирішення даного спору, припинилися і господарські відносини сторін, що виключає можливість внесення змін до даного договору.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2007 року зазначене рішення та постанова скасовані з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та необґрунтованості наведених мотивів відмови у позові, оскільки закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов’язань за цим договором, а справу передано на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
За результатами нового розгляду даної справи господарський суд Одеської області ухвалив рішення від 09.11.2007 року (суддя – Малярчук І.А.) про відмову у задоволенні позову повністю з мотивів безпідставності позовних вимог.
В апеляційній скарзі ДАТ „Чорноморнафтогаз” посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати і постановити нове рішення, яким спонукати відповідача укласти додаткову угоду № 2/2 до договору № 1590-ПГ-2005/2006 від 27.09.2005 р. в редакції позивача. В скарзі скаржник зазначає, що відмова у задоволенні позову мотивується недобросовісними діями позивача по відношенню до відповідача та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: спрямуванням проекту додаткової угоди № 2/2 до договору про встановлення ціни на природний газ після постачання продукції. Але при цьому, суд не навів жодної норми права порушеної позивачем при виконанні умов названого договору.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.05 року між ДАТ „Чорноморнафтогаз” (продавець) та ДП „Торговий Дім „Агромир”, правонаступником якого на момент вирішення даного спору згідно з статутними документами є ТОВ „Торговий Дім „Агромир” (покупець), було укладено договір № 1590-ПГ-2005/2006 купівлі-продажу природного газу і на надання послуг з його транспортування, відповідно до якого позивач зобов’язався в 2005-2006 році передати у власність відповідачеві природний газ і надавати послуги з його транспортування, а відповідач –приймати та оплачувати газ та послуги з його транспортування в терміни й у порядку, передбаченими даним договором, в обсязі 680 000 тис. м3, з визначенням обсягів споживання газу по місяцям протягом 2005-2006 р.р.
Умовами п. 1.3 договору визначено, що покупець зобов’язується здійснювати оплату за фактично спожиті обсяги газу за цінами і у термін, передбачений розділом 6 даного договору.
Уклавши зазначений договір купівлі-продажу природного газу і на надання послуг з його транспортування, сторони, поряд із загальними зобов’язаннями щодо обсягів поставок природного газу та оплати його вартості і послуг з транспортування, взяли на себе, зокрема, і зобов’язання у разі зміни урядовими рішеннями або наказами НАК „Нафтогаз України” чи постановами НКРЕ тарифів на транспортування природного газу або його ціни прийняти відповідні нормативні акти до виконання з моменту набрання ними чинності, внісши відповідні письмові зміни у договір (п. 6.4 договору).
Постановою НКРЕ від 27.10.05р. № 977, яка набрала чинності з 01.11.05р., було затверджено нові граничні ціни на природний газ для промислових споживачів у розмірі 379,20 грн. за 1000 куб.м. без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість.
Постановою НКРЕ від 21.12.05р. № 1151, яка набрала чинності з 01.01.06р. та скасувала попередню постанову НКРЕ від 27.10.05р. № 977, було затверджено нові граничні ціни на природний газ для промислових споживачів у розмірі 422,10 грн. за 1000 куб.м без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість.
Постановою НКРЕ від 16.02.06р. № 176, яка набрала чинності з 20.02.06р. та скасувала попередню постанову НКРЕ від 21.12.05р. № 1151, було затверджено нові граничні ціни на природний газ для промислових споживачів у розмірі 548 грн. за 1000 куб.м без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість.
На виконання зобов’язань за укладеним договором позивачем у січні 2006 року було поставлено відповідачу 64.4 тис. куб. м. природного газу та надано послуги з його транспортування, у лютому 2006р. поставлено відповідачу 37.114 тис. куб. м. природного газу, у березні 2006р. поставлено відповідачу 29.854 тис. куб. м. природного газу, що останнім не заперечується.
Оплата спожитого газу відповідачем була проведена не в повному обсязі та за ціною, встановленою умовами п. п. 6.1, 6.2 договору від 27.09.2005 р., а саме: в розмірі 442,10грн. за 1000 куб. м. з урахуванням цільової надбавки і ПДВ, тобто без врахування зміни ціни на природний газ згідно з вищевказаними постановами НКРЕ.
Супровідним листом № 04/1-4944/04/1-05 від 02.06.2006 р. позивач надіслав відповідачеві два примірники підписаної зі своєї сторони додаткової угоди № 2/2 до договору № 1590-ПГ-2005/2006 від 27.09.2005 р. та виклав пропозицію у строк до 22.06.2006 року їх підписати. Вказаною додатковою угодою передбачено внесення зміни у договір щодо встановлення нової ціни реалізації природного газу за одну тисячу метрів кубічних без обліку тарифів на транспортування, а саме: з 01.11.05р., згідно постанови НКРЕ від 27.10.05 р. № 977 –379,2 грн., крім того ПДВ –75,84 грн., всього 455,04 грн., крім того цільова надбавка: 7,58 грн., ПДВ –1,52 грн., всього 9,10 грн.; з 01.01.06р. згідно постанови НКРЕ від 21.12.05 р. № 1151 –422,10 грн., крім того ПДВ - 84,42 грн., всього 506,52 грн., крім того цільова надбавка: 8,44 грн., крім того ПДВ -1,69 грн., всього 10,13 грн.; з 20.02.06 р. згідно постанови НКРЕ від 16.02.06р. № 176 -548 грн., крім того ПДВ 109,6 грн., всього 657,6 грн., крім того цільова надбавка: 10,90 грн., крім того ПДВ 2,19 грн., всього 13,15 грн.
Загальна сума договору складає 387 550 грн. 96 коп. , у тому числі цільова надбавка –7 582 грн. 36 коп. з урахуванням ПДВ.
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, а умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами з першого листопада 2005 року.
Доказом надходження до відповідача зазначеної пропозиції є повідомлення № 4750000 відділення поштового зв’язку, яке було вручено 06.06.2006 року.
Проте, додаткову угоду № 2/2 відповідач не підписав і про результати розгляду цієї пропозиції позивача не повідомив.
З огляду на те, що відповідно до умов п. 6.4 договору, затвердження вищезгаданими постановами НКРЕ нових граничних цін на природний газ для промислових споживачів зобов’язувало сторони внести відповідні зміни у договорі за взаємною згодою, а при відсутності такої –за рішенням суду, на вимогу заінтересованої сторони, але згоди щодо внесення змін у договір в частині визначення вартості природного газу сторони не досягли, то у період дії спірного договору позивач звернувся за вирішенням даного спору до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд першої інстанції виходив із того, що після встановлення нових цін на природний газ згідно з постановами НКРЕ позивач здійснив поставку природного газу відповідачу, надалі звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожитий газ, розрахувавши при цьому суму боргу за новими цінами, встановленими постановами НКРЕ, та лише через декілька місяців після здійснення останньої поставки природного газу звернувся до відповідача з пропозицією від 02.06.2006 року укласти додаткову угоду до договору, в якій умови про підвищення ціни на природний газ поширювалися виключно на вже здійснені поставки природного газу.
За висновком суду зазначені дії є недобросовісними по відношенню до контрагента за договором та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позбавили останнього вільного волевиявлення стосовно визначення умов договору та мали на меті зміну ціни договору після його фактичного виконання, у зв’язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Проте, з таким висновком погодитися не можна.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. 10.1 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 р. № 355, які є обов’язковими для усіх підприємств, об’єднань і організацій, зайнятих видобутком, транспортуванням, збутом і споживанням природного газу, незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами.
Згідно з Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України від 14.03.1995 р. № 213/95 (в редакції Указу Президента України від 21.04.1998 р. № 335/98), основними завданнями даної Комісії, зокрема, є забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі та відповідно до покладених на неї завдань Комісія, зокрема, розробляє і затверджує обов’язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції, та формує державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування турбопроводами інших речовин.
Слід при цьому відзначити, що постанови НКРЕ щодо встановлення цін на природний газ постійно друкуються у засобах масової інформації і не становлять державну таємницю.
Таким чином, обов’язок внести відповідні зміни у договір купівлі –продажу природного газу і надання послуг з його транспортування обумовлений як вищевказаними правовими актами органів державної влади, так і умовами п. 6.4 даного договору, згідно з яким обидві сторони зобов’язалися у випадку зміни урядовими рішеннями або постановами НКРЕ тарифів на транспортування природного газу або його ціни, прийняти відповідні нормативні акти до виконання з моменту набрання цими нормативними актами чинності, шляхом внесення відповідних змін у договір.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Посилання господарського суду на те, що позивачем не надано будь –яких доказів звернення до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору щодо зміни ціни на природний газ протягом семи місяців з моменту набрання чинності постановами НКРЕ, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки спростовується наявними у справі листами відповідача № 68 від 30.05.2006 р. та від 31.05.2006 р., з котрих вбачається, що він неодноразово отримував від позивача пропозиції щодо внесення змін до договору згідно з постановами НКРЕ, проте ухилявся від їх прийняття.
Доводи відповідача про те, що на час подання позивачем своєї позовної заяви пропозиція у вигляді додаткової угоди № 2/2 від 02.06.2006р. втратила свою силу, оскільки позивачем було запропоновано відповідачу нові умови про зміну ціни договору у вигляді нової пропозиції –додаткової угоди № 1/1 від 09.08.2006 р., не заслуговують на увагу, оскільки викладені в цих пропозиціях умови щодо ціни реалізації природного газу та загальної суми договору є однаковими. Окрім того, додаткова угода № 1/1 позивачем не підписана.
Посилання на те, що організаційно –правову форму відповідача було змінено, у зв’язку з чим на сьогоднішній день вже неможливо укласти додаткову угоду № 2/2, є неспроможним, оскільки з статутних документів відповідача випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агромир” створене шляхом перетворення з Дочірнього підприємства „Торговий дім „Агромир” і є правонаступником майнових прав і обов’язків останнього.
Твердження відповідача про те, що поставляючи газ за тарифами договору та не зупиняючи його постачання позивач погоджувався з діючими тарифами та не мав наміру їх змінювати, спростовуються наявним у справі листуванням між сторонами з приводу зміни ціни реалізації природного газу та самим фактом пред’явлення даного позову в період дії спірного договору.
Доводи щодо неможливості прийняття до уваги посилання позивача на умови п. 6.4 спірного договору, оскільки постанови НКРЕ встановлюють граничний рівень цін на природний газ, є безпідставними та свідчать лише про свідоме ухилення відповідача від виконання взятих на себе за цим договором обов’язків.
Доводи відповідача про те, що посилання позивача на п. 6.4 договору та постанови НКРЕ безпідставні, оскільки з 08.12.2006 року НКРЕ вже не затверджує граничні ціни на природний газ, колегією суддів відхиляються як неспроможні, позаяк постанова Кабінету Міністрів України № 1697 від 08.12.2006 р., згідно з якою з постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. виключено п. 7 щодо затвердження Національною комісією регулювання електроенергетики України граничного рівня цін на природний газ, який поставляється для промислових споживачів, не має зворотної дії у часі.
З цих же підстав не приймаються до уваги і безпредметні посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень, що позивач продавав йому природний газ власного видобутку, ціна на який НКРЕ не регулюється, оскільки ціна реалізації газу власного видобутку продавця покупцеві та зобов’язання прийняти до виконання її зміну згідно з постановами НКРЕ прямо визначені умовами п. п. 6.1, 6.4 спірного договору.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права у зв’язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита в сумі 212 грн. 50 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105, 122 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 09.11.2007 року у справі № 25-6/511-06-13574 скасувати.
Позов задовольнити.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агромир” (м. Одеса, вул. Канатна, 78, кв. 19) укласти з Державним акціонерним товариством „Чорноморнафтогаз” (м. Сімферополь, пр. Кірова, пр. Совнаркомовський, 52/1) додаткову угоду № 2/2 до договору № 1590-ПГ-2005/2006 від 27.09.2005 р. в редакції позивача згідно листа № 04/1-4944-04/1-05 від 02.06.2006 р., відповідно до якої:
1. Викласти п. 6.1 у наступній редакції:
6.1 Ціна реалізації газу власного видобутку продавця покупцеві за одну тисячу метрів кубічних без урахування тарифів на транспортування складає:
- з 01.11.05 р., згідно з Постановою НКРЕ від 27.10.05 р. № 977 „Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів України”
- 379,20 грн., крім того ПДВ –75,84 грн., всього 455,04 (чотириста п’ятдесят п’ять грн. 04 коп.)
- Крім того цільова надбавка:
- 7,58 грн., крім того ПДВ -1,52 грн., всього 9,10 (дев’ять грн. 10 коп.)
- з 01.01.06 р., згідно з Постановою НКРЕ від 21.12.05 р. № 1151 „Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів України”
- 422,10 грн., крім того ПДВ -84,42 грн., всього 506,52 (п’ятсот шість грн. 52 коп.)
- Крім того цільова надбавка:
- 8,44 грн., крім того ПДВ -1,69 грн., всього10,13 (десять грн. 13 коп.)
-з 20.02.06 р., згідно з Постановою НКРЕ від 16.02.06 р. № 176 „Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ, який поставляється для промислових споживачів України”
- 548 грн. 00 коп., крім того ПДВ –109 грн. 60 коп., всього 657,60 (шістсот п’ятдесят сім грн. 60 коп.)
- Крім того цільова надбавка:
- 10 грн. 96 коп., крім того ПДВ 2 грн. 19 коп., всього 13,15 (тринадцять грн. 15 коп.)
2. Викласти п. 6.7 у наступній редакції:
6.7. Загальна сума договору складає –387 550 грн. 96 коп.
(триста вісімдесят сім тисяч п’ятдесят грн. 96 коп.)
у тому числі цільова надбавка –7 582 грн. 36 коп. з урахуванням ПДВ.
Дана додаткова угода набирає чинності з дня набрання чинності рішення суду, а умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами з 01. листопада 2005 року.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Агромир” (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 78, кв. 19, р/р 26003300000012 в ОФ АКБ „Форум”, МФО 388409, ЄДРПОУ 32117808, І. п. н. 321178015538) на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, пр. Совнаркомовський, 52/1, р/р 26007301320204, Кримське ЦВ Промінвестбанк, МФО 324430, ЄДРПОУ 00153117, І. п. н. 001531101091) судові витрати в сумі 330 грн. 50 коп.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В.В.