СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 грудня 2007 року | Справа № 20-2/415 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Ісаєва Володимира Олексійовича, довіреність № б/н від 3.04.07;
позивача: Волошиної Ірини Олександрівни, довіреність № б/н від 15.06.07;
відповідача: Сидорової Марії Миколаївни, довіреність № 314/67 від 16.07.07;
відповідача: Урденка Вячеслава Олександровича, довіреність № 314/148 від 19.12.07;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "ССВ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 06.11.2007 у справі № 20-2/415
за позовом приватного підприємства "ССВ" (вул. М. Музикі, 45-21,Севастополь,99029)
до Державного підприємства "Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу "Шельф" Національної академії наук України (вул. Леніна, 28,Севастополь,99011)
про стягнення 18697,09 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.11.2007 у справі № 20-2/415 у позові відмовлено.
В основу рішення покладений головний висновок суду про недоведеність обставин належними засобами доказування на які посилається приватне підприємство "ССВ".
Не погодившись з цим судовим позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків дійсним обставинам справи.
Так, позивач вважає, що умову спірного договору не вимагають передачу майна за актами прийому-передачі, а таким доказом передачі суден виступає сам договір, що на думку заявника апеляційної скарги, свідчить про передачу майна від позивача відповідачу з моменту підписання сторонами договору.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "ССВ" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2006 року між приватним підприємством "ССВ" та Державного підприємства "Науково-технологічний центр використання природних ресурсів шельфу "Шельф" Національної академії наук України були укладені договори про відповідальне зберігання суден МРТК-0794 „Криль”, МРТК-0746 „Мариєкопром-1” та МРТК-0797 „Надежда” (том 1, а. с. 13-15). Договори набирають чинність з дня підписання та діють до 31.12.2006.
Відповідно до пунктів 2.1 Договорів відповідач зобов'язується передати судна позивачу та виплачувати йому нагороду відповідно до умов Договору.
Розмір винагороди за зберігання щомісячно складає 330,00 грн. та сплачується щомісячно до 10 числа наступного місяця (пункти 3.1, 3.2 Договорів).
Також відповідач зобов'язався забрати судна протягом трьох днів після закінчення строку зберігання, про що складається акт приймання-передачі (пункт 2.1 Договорів).
29 серпня 2007 року позивачем передані, а відповідачем прийняті судна МРТК-0794 „Криль”, МРТК-0746 „Мариєкопром-1” та МРТК-0797 „Надежда”, що підтверджується актами приймання-передачі (том 1, а. с. 16-18).
Таким чином, вбачається, що майно було повернуто від позивача відповідачу і дата цієї дії сторін належним чином документально підтверджена. Однак, судова колегія вважає, що з матеріалів справи неможливо встановити, коли саме протягом квітня 2006 року - серпня 2007 року були передані судна від відповідача позивачу на зберігання. Як вірно зазначив суд першої інстанції, сам по собі договір свідчить лише про намір сторін, але не підтверджує факт передачі суден, їх кількість, технічний стан, дату передачі.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, апеляційна інстанція вважає повністю обґрунтованим у даному випадку посилання суду першої інстанції на норму статті 937 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.
Судова колегія вважає, що звичаї ділового обороту передбачають складання письмового документа (розписки, квитанції або інше) про прийняття речі на зберігання.
Відсутність будь-яких доказів передачі майна взагалі, безумовно свідчить про недоведеність вимог позивача.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "ССВ" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 06.11.2007 у справі № 20-2/415 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
Н.П. Горошко