ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"25" грудня 2007 р. | Справа № 02-9/9-9 |
УХВАЛА
про відмову в задоволенні заяви про
вжиття
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Заявник Приватне підприємство "МЕГА-ОІЛ" вул. Рівненська, 48, м.Луцьк.
Особа, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" с.Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область
про вжиття запобіжних заходів.
Суть справи: 25 грудня 2007 року Приватне підприємство “МЕГА-ОІЛ”, м. Луцьк, звернувся до господарського суду Тернопільської області із заявою № 105 від 25.12.2007 р. про вжиття запобіжних заходів стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма “Постолівська”, с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область, шляхом накладення арешту на належне ТзОВ “Агрофірма “Постолівська” майно, яке знаходиться в неї або в інших осіб.
На обґрунтування вищезазначених вимог заявник у поданій заяві повідомив про те, що ним готується позов з приводу стягнення з ТзОВ “Агрофірма “Постолівська” коштів на суму 162 826,72 грн., що включає в себе заборгованість : за поставлене дизпаливо, надані експедиційні послуги та штрафні санкції.
Заявник вказує, що директор ТзОВ “Агрофірма “Постолівська” займається оформленням кредиту в одній з банківських установ, для чого неохідно заставити все належне Товариству майно до 28 грудня 2007 року.
Розглянувши подану заяву та документи додані на її підтвердження, суд вважає, що заява про вжиття запобіжних заходів не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до положень ст.ст. 431, 432 ГПК України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову, за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду.
Згідно п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/251 від 20.04.2007р. встановлено обов’язок заявника обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, а згідно пункту 9 цього Листа визначено, що при вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;
- наявності зв’язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною 3 статті 43-3 ГПК України;
- імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 ГПК України;
- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), цінні папери, тощо, яке є у боржника до моменту пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю за момент виконання рішення.
Однак, заявник не навів достатніх підстав вважати, що існує очевидна небезпека порушення його прав, свобод та інтересів, в т. ч. реальна загроза вчинення ТзОВ “Агрофірма “Постолівська” дій, спрямованих на умисне невиконання своїх зобов’язань та порушення прав заявника на отримання належних йому коштів ще до подання позову.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, ознайомившись із доданими до заяви доказами, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог заявника - Приватного підприємства “МЕГА-ОІЛ”, м. Луцьк, щодо вжиття запобіжних заходів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірми “Постолівська”, с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область.
У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 ГПК України, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43-1, 43-2, 43-4, 43-8, 86 ГПК України, Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/251 від 20.04.2007р., господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства “МЕГА-ОІЛ”, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, про вжиття запобіжних заходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма “Постолівська”, с. Постолівка, Гусятинський район, Тернопільська область щодо накладення арешту на належне ТзОВ “Агрофірма “Постролівська” майно, яке знаходиться в неї або в інших осіб.
2. Дану ухвалу направити заявникові - Приватному підприємству “МЕГА-ОІЛ”, м. Луцьк, вул. Рівненська, 48 та Товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма “Постолівська”, с. Постолівка, Густинський район, Тернопільська область .
3. Ухвала про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів може бути оскаржена.
Суддя