Справа № 2 –145/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

місто Ковель                                                                                                          20 січня 2011 року                                                                                                                                                           

        Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді                  Денісова П.П.,                

    за участю секретаря                   Матвійчук Т.Е.,

                       позивача                   ОСОБА_1,

                   відповідача                   ОСОБА_2     

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі суду в місті Ковелі справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до  суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої  дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  з відповідачем по справі зареєстрували шлюб 20 квітня 2004 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів Дрозднівської сільської ради Ковельського району зроблено відповідний актовий запис за          № 3. Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 26 листопада 2010 року шлюб між ними було розірвано. В органах РАГСу свідоцтва про розірвання шлюбу не отримувала. Від шлюбу мають  спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. який проживає з нею і знаходиться повністю на її утриманні. відповідач - ОСОБА_2 ніякої допомоги на утримання сина не надає. Добровільно надавати їй допомогу відмовляється. Має достатній дохід, який витрачає тільки на власні потреби. Інших утриманців у               ОСОБА_2 немає.

        Враховуючи викладене, позивач просить стягувати з відповідача ОСОБА_3, на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмірі  1/4 частини доходу ( заробітку) але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку - до досягнення сином повноліття, або до зміни матеріального стану сторін.

У відкритому судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1 позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримала повністю, просить позов задоволити.

Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні обставин, викладених позивачкою, не заперечив, змінені  позовні вимоги визнав повністю, не заперечує проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача та з’ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.          

        Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

        Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину:   сина -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.              ( а. с. 4).

        Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину  до досягнення нею повноліття.

        Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька).

        У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.         

        Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

        Неповнолітня дитина  перебуває на утриманні позивача, що визнав відповідач.

        Відповідач має регулярний дохід,  працюючи черговим по парку на залізничному транспорті.

        Отже, вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача у частці від його заробітку.         

        Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому слід стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі  1/4  частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи  з дня подання заяви і до досягнення   дитиною  повноліття.

        Окрім цього, з  ОСОБА_2  слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

          Керуючись ст.ст. 10, 60, 130,  212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

        Позов задовольнити повністю.

        Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини –сина,  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі  1/4  частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи  з дня подання заяви 22.12.2010 року і до досягнення  дитиною повноліття.

        Стягнути з   ОСОБА_2 в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) гривню 00 копійок судового збору та 120  ( сто двадцять ) гривень 00 копійок витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

        Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після  розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя Ковельського

міськрайонного суду                                                                                В.П.Денісов