УКРАЇНА

     Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 33/0690/96/2011                                                          

Категорія 140

Постанова

Іменем України

23 березня 2011 року                                                                        м. Житомир

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Ляшук В.В. з участю  секретарів Кашенко Л.М., Кемке Д.О. адвоката ОСОБА_1, апелянта ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1

                                                                    встановив:

          Постановою Житомирського районного суду  Житомирської області від 20 січня 2010 року ОСОБА_2  притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, в розмірі 2550 гривень.

          Відповідно до постанови 09 листопада 2010 року о 02 годині 50 хвилин в м. Житомирі по вул. Чопівського, ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ - 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.

       На постанову суду, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що суд порушив його право на захист, оскільки розглянув справу у його відсутність, не надав можливості йому дати пояснення, заявляти клопотання про допит свідків, витребування доказів, користуватися юридичною допомогою адвоката. Вказує, що дійсно випив пляшку пива, однак транспортним засобом не керував, а лише спав в припаркованому автомобілі, в якому закінчилось пальне.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  дослідивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 285 КУпАП ОСОБА_2 у встановленому порядку був обізнаний з прийнятим щодо нього рішенням,  в зв’язку з чим вважаю, що доводи останнього про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про  відкладення розгляду справи.

Суд цих вимог закону при розгляді даної справи не дотримався, оскільки справа розглянута у відсутність ОСОБА_2, а в  матеріалах справи відсутні  дані про те, що він у встановленому законом порядку сповіщався про місце і час розгляду справи.

Це, в свою чергу, позбавило ОСОБА_2  прав  знайомитися  з  матеріалами справи, давати   пояснення,  подавати  докази,  заявляти  клопотання,  при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката та інших прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Таким чином, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення зроблені без дотримання суддею при розгляді даної справи вимог ст.ст. 251-252 КУпАП тобто без всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин та доказів в їх сукупності.

Разом з тим, допитані апеляційним судом свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили пояснення ОСОБА_2 Вони пояснили, що ОСОБА_2 повідомляв їм про те, що в його автомобілі закінчилось пальне, просив у них бензину, а коли вони відмовили йому, вирішив ночувати в автомобілі, оскільки він не зачинявся.

Зазначені обставини також підтвердила свідок ОСОБА_5, яка пояснила, що перебуває з ОСОБА_6 у незареєстрованому шлюбі. 8.11.2010 р. чоловік їй зателефонував та повідомив, що в автомобілі закінчився бензин, а тому він залишається ночувати в автомобілі. Згодом чоловік зателефонував та повідомив, що стосовно нього працівники міліції складають протокол, прийшовши до чоловіка, вона чула як він заперечував факт керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння та стверджував, що спав в автомобілі.

Висновок наркологічного диспансеру №4000 /а.с 3/ підтверджує факт перебування ОСОБА_2, в стані алкогольного сп’яніння, однак не спростовує його послідовні доводи про те, що він транспортним засобом не керував, а лише в ньому спав.

Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_2, в керуванні транспортним засобом стані алкогольного сп’яніння  матеріали справи не містять.

ОСОБА_2, при складанні протоколу, в своєму поясненні вказав, що спав в автомобілі, інших доказів підтверджуючих факт, що ОСОБА_2  керував автомобілем, працівниками ДАІ,  не надано.

За таких обставин постанова судді про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не може вважатися законного та підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,

                                                      п о с т а н о в и в:

          поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

          Постанову Житомирського районного суду  Житомирської області від 20 січня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

          Суддя апеляційного суду

          Житомирської області                                                  В.В.Ляшук