Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 1582 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Плечищева О.В.
Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
24 березня 2011 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів Онищенко Е.А.
Глазкової О.Г.
при секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства „Агрофірма „Прогрес” на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства „Агрофірма „Прогрес” (далі ПП «АФ Прогрес») про припинення дії договору оренди земельної частки (паю), витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПП «АФ «Прогрес»про припинення дії договору оренди земельної частки (паю), витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
В позовній заяві зазначав, що між ПП «АФ «Прогрес»та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної частки (паю) від 13.09.2001 року.
Договір зареєстровано в Новотавричеській сільській раді 24.01.2002 року що є незаконним і не може вважатися дійсним.
Реєстрацію договорів проводять структурні підрозділи Центру ДЗК відповідно до Закону від 01.07.2004 року № 1952-ІУ, постанови КМУ від 17.07.2003 року № 1088 і Тимчасового порядку затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 року № 174.
Таким чином, Новотавричеська сільська рада на час складання договору оренди земельної ділянки не мала права проводити його державну реєстрацію, так як не мала такої компетенції.
Згідно цього договору термін дії договору складає 10 років.
По договору ПП «АФ «Прогрес»прийняло від ОСОБА_2 земельну частку (пай) розміром 6, 44 умовних кадастрових гектарів вартістю 21 496 грн.
Розпорядженням голови Оріхівської РДА № 465 від 21 грудня 2005 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 5, 0641 гектарів.
05 грудня 2007 року замість сертифіката, він отримав державний акт на право приватної власності на землю серії 311 № 172161.
Таким чином, змінився предмет зобов'язання за договором оренди, а відтак і суттєві умови виконання зобов'язань, у зв'язку з чим сторони повинні були привести договірні відносини у належний стан відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі».
При таких обставинах договір підлягає припиненню.
ОСОБА_2 бажав самостійно обробляти належну йому на праві власності земельну ділянку та просив припинити дію договору оренди земельної частки (паю) від 13.09.2001 року в зв*язку з отриманням ним державного акту на право приватної власності на землю та зобов*язати ПП «АФ «Прогрес»поветнути йому земельну ділянку площею 5, 0641 гектарів в належному стані згідно державного акту на цю ділянку.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2010 року позов задоволено.
Припинено дію договору оренди земельної частки (паю) від 13.09.2001 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПП «АФ «Прогрес».
Зобов'язано ПП «АФ «Прогрес»передати ОСОБА_2 земельну ділянку, яка належить йому на праві власності відповідно до Державного акту серії ЗП № 172161 виданого 05 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з рішенням суду ПП «АФ «Прогрес»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
На підставі п.1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим у відповідності до норм процесуального і матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2001р. сторонами укладено договір оренди земельної частки (паю) на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗП номер 0195460, відповідно до якого позивач передав в оренду відповідачу 6,44 умовних кадастрових гектарів землі строком на 10 років (а.с. 3-5).
26 липня 2006 року на підставі розпорядження Оріхівської районної держадміністрації від 21 грудня 2005 року № 465 позивач отримав державний акт серії ЗП № 172158 на право власності на земельну ділянку площею 5,0416 га, яку виділено в натурі з встановленням меж земельної ділянки на місцевості ( а.с. 9).
Судом вірно застосовано розділ ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які на підставі сертифікатів уклали договори оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку переукладають договір відповідно до державного акта на тих самих умовах, що і раніше укладений, договір може бути змінений за угодою сторін або припинений у випадках, передбачених цим Законом.
Цей висновок узгоджується з п. 17 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України , відповідно до якого сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
Суд правильно визначив, що з часу отримання позивачем державного акта на право приватної власності на землю він набув статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінився як предмет оренди, так і статус орендодавця, а сертифікат, на підставі якого укладено оспорюваний договір, утратив чинність, у зв'язку з чим договір оренди земельної частки (паю) слід вважати припиненим.
Положення п. 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. 6 , ч. 3 ст. 203 , ст. ст. 316 , 317 , 319 , 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження і спростовуються вищенаведеним.
За таких обставин судова колегія вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПП «Агрофірма «Прогрес»відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: