УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Шестакової Н.В.
суддів: Берзіньш В.С.
Білоусової В.В.
при секретарі Бугайовій В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Ялтинської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самовільної будови за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 12 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 12 листопада 2010 року позов Ялтинської міської ради задоволено. Постановлено: зобов'язати відповідачку за власний рахунок звільнити земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом знесення самовільної забудови. У випадку невиконання відповідачкою рішення суду на протязі строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, примусово звільнити зазначену земельну ділянку шляхом знесення самовільної будови з подальшим стягненням витрат по знесенню з відповідачки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що судом першої інстанції не з’ясовано, яким чином позивач користується спірною земельною ділянкою; судом не враховано те, що відповідачка не порушує прав інших осіб, зокрема, сусідів; фактичним обставинам надана неправильна правова оцінка
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши відповідачку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, яка належить Ялтинській міській раді.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які зроблені з урахуванням фактичних обставин по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як свідчать матеріали справи, відповідачка є співвласником квартири у багатоквартирному будинку за зазначеною адресою; рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 31 березня 2000 року їй було надано дозвіл на протязі одного року на провадження проектно-вишукувальних робіт по реконструкції веранди з розширенням; відповідачка зазначені роботи не замовляла і самочинно почала роботи по реконструкції веранди з розширенням, за що була залучена до адміністративній відповідальності за ст.97 КУпАП; обставини самочинного будівництва встановлені також працівниками КП ЯМР «РЕО-2». Сама відповідачка зазначені обставини визнає.
- 2 -
Колегія суддів вважає, що постанова про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності встановлює преюдиціальні факти, тобто факти, які не потребують доказування.
Приюдіційність зазначених обставин встановлена ч.3 ст.61 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Питання щодо визначення особи, яка має право розпоряджатися земельною ділянкою, зайнятою під спірною самочинною будовою, вирішується на підставі п.12 Перехідних положень ЗК України, відповідно до якого повноваження щодо розпорядження землями, зокрема, у межах населеного пункту здійснюють відповідні ради, враховуючи те, що Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не створювалося і земельна ділянка, яка призначена для обслуговування жилого будинку залишилася у розпорядженні Ялтинської міської ради. Таким чином, встановлено порушення прав Ялтинської міської ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, враховуючи те, що апелянт не довела тих обставин, що вона законно займає спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, зокрема, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
За правилами ст.ст.58,59,61 ЦПК України доказування повинно грунтуватися на належних і допустимих доказах, а не на припущеннях.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що спір стосується розпорядження землями, які знаходяться у державні власності з передачею повноважень щодо розпорядження ними до розмежування земель державної та комунальної власності певним органам; безперечно встановлено порушення прав позивача як особи, яка має певні права розпорядження прибудинковою територією зазначеного багатоквартирного жилого будинку.
Таким чином, підлягає застосуванню ст.212 ЗК України, за правилами якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню за рішенням суду власникам землі або землекористувачам з приведенням земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи, зокрема, знесення будинків, будівель та споруд за рахунок осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Аналізуючи фактичні обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить доводів або посилання на належні і допустимі докази, які б спростували висновки суду. За положеннями ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АРК від 12 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді:
Шестакова Н.В. Берзіньш В.С. Білоусова В.В.