Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
вступна та резолютивна частини
16 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Шестакової Н.В.
суддів: Берзіньш В.С.
Білоусової В.В.
при секретарі Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Автолюкс» про визнання договору про повну матеріальну відповідальність недійсним
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 23 грудня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ВАТ «Автолюкс» про визнання недійсним договору про повну матеріальну відповідальність від 08 травня 2009 року, посилаючись на те, що у Переліку посад і робіт, які дають підставу для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, посада водія таксі відсутня; умови зазначеного договору суперечать законодавству.
Рішенням суду в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові, зазначивши, що робота водія таксі не пов’язана з прийомом, зберіганням, обробкою і видачею матеріальних цінностей, тому отримання грошей за проїзд від клієнтів і використання автомобілю в процесі роботи не можна розцінювати як підстава для укладення договору про повну матеріальну відповідальність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.135-1 КЗпП України саме виконання обов’язків згідно з посадою, виконання роботи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівником цінностей; посадова інструкція водія таксі передбачає, що водій таксі за посадою зобов’язаний забезпечити збереження матеріальних цінностей (багажу, замовлених товарів та продуктів харчування), зобов’язаний провести розрахунок пасажирів, водій несе відповідальність за збереження переданих йому клієнтом цінностей; таким чином, посадова інструкція передбачає обов’язки, пов’язані з довіреними цінностями, у тому числі, автомобіля.
Висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права.
За матеріалами справи вбачається, що 08 травня 2009 року між сторонами по справі була укладена трудова угода (а.с.5), позивач був прийнятій на роботу водія таксі; у той же день позивач підписав договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.4). За змістом до п.1 зазначеного договору позивач як водій таксі виконує роботу, яка безпосередньо пов’язана з експлуатацією, збереженням, перевезенням і застосуванням переданих йому цінностей у вигляді автомобілю та його технічного обладнання, тому приймає на себе повну матеріальну відповідальність за ці цінності, тобто автомобіль.
- 2 -
За правилами, встановленими Переліком посад і робіт, що заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженим постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 28 грудня 1977 року, укладання договорів про повну матеріальну відповідальність пов’язано з виконанням роботи або займанням посади, яка передбачає здійснення різних операцій з матеріальними цінностями в процесі роботи.
Між тим, автомобіль, переданий позивачу для виконання роботи водія таксі, хоча має певну матеріальну цінність, є по суті річчю, з допомогою якої позивач може виконувати свої зобов’язання щодо перевозки пасажирів та багажу, тому не може розглядатися як матеріальна цінність, з передачею якої для роботи водія законодавство пов’язує обов’язкове укладання договору про повну матеріальну відповідальність саме відносно автомобілю.
Колегія суддів вважає, що за своїми зобов’язаннями водій таксі повинен нести повну матеріальну відповідальність за гроші, які передають йому клієнти за перевезення, а також за багаж, переданий для перевезення, однак у спірному договору мова йде тільки про повну матеріальну відповідальність за ввірений автомобіль, що є незаконним.
Згідно до ст.9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
У зв’язку с порушенням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 23 грудня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити. Визнати недійсним договір про повну матеріальну відповідальність, укладений 08 травня 2009 року між ОСОБА_2 і ВАТ «Автолюкс». Стягнути з ВАТ «Автолюкс» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 12грн. 75коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 60грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді:
Шестакова Н.В. Берзіньш В.С. Білоусова В.В.