УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого, судді Полянської В.О.,
С суддів Моісеєнко Т.І.,
Авраміді Т.С.
при секретарі е Короткові Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа – комунальне підприємство «Комунгосп», про зміну договору найму жилого приміщення та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_7, третя особа – КП «Комунгосп», в якому просили змінити договір житлового найму квартири АДРЕСА_1 АР Крим та визнати ОСОБА_5 наймачем жилої кімнати площею 16,3 кв.м., а відповідача - наймачем жилої кімнати площею 13,8 кв.м., побутові приміщення квартири залишити в спільному користуванні. Крім того, просили зобов’язати КП «Комунгосп» укласти з ОСОБА_5 та відповідачем договори найму зазначених житлових приміщень.
Вимоги мотивовані тим, що під час шлюбу рішенням виконкому Судацької міської ради АР Крим №122 від04 березня 2008 року їх сім’ї (на трьох осіб) була виділена квартира АДРЕСА_1 АР Крим загальною площею 53 кв.м. Квартира на даний час не приватизована, наймачем даної квартири є відповідач. Після розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що мав місце 29 грудня 2008 року, а також в наслідок неприязних взаємовідносин, позивач ОСОБА_5 була вимушена залишити квартиру. Відповідач не визнає самостійне право позивачів на користування вказаною квартирою, відмовляється від її приватизації або поділу.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 29 червня 2010 року позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволений частково. Змінено договір найму квартири АДРЕСА_1. Визнано ОСОБА_5 наймачем жилої кімнати 8, площею 16,3 кв.м., а ОСОБА_7 - наймачем кімнати 2 площею 13,8 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1. Побутові приміщення квартири: санвузол 4; кухня 3; коридор 1; ванна 5; комори 6,7, балкон залишені в спільному користуванні. В решті позову відмовлено. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з’ясування судом суттєвих обставин, що мають значення для справи , порушення норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В якості доводів апелянт посилається на те, що ухваленим рішенням вирішено питання про права та обов’язки осіб, які не були притягнути судом до участі у справі, зокрема ОСОБА_8 та малолітнього ОСОБА_9, які є членами його нової сім’ї та проживають у вказаній квартирі разом з ним.
Крім того, в апеляційній скарзі ідеться про те, що виділена відповідачу жила кімната площею 13,8 кв.м., значно погіршує житлові умови його та членів його сім’ї, що на думку апелянта є суттєвим порушенням чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися неприязні стосунки с приводу користування квартирою, відповідач перешкоджає позивачам проживати в квартирі, а тому вони мали право ставити питання про зміну договору найму жилої площи цієї квартири.
Суд, також, дійшов правильного висновку про те, що запропонований позивачами розподіл квартири не порушує встановлених законом норм, Правил забезпечення громадян житловими приміщеннями та не потребує необхідності постановки якій–небудь із сторін на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, відповідно до вимог ст.ст. 34,47,48,50 ЖК УРСР.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка.
Відповідно до ст. 104 ЖК УРСР член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу, згідно з якою предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фону є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира була надана ОСОБА_7 на сім’ю з трьох осіб (дружину ОСОБА_5 та доньку ОСОБА_6) на підставі рішення виконкому Судаської міської ради від 04.03.2008 р. №122 (а.с.13).
Зазначена квартира, жилою площею 30,1 кв.м., складає з двох жилих кімнат: площею 16,3 кв.м. та 13,8 кв.м., коридору, кухні, санвузла, ванної, двох комір, балкону (а.с.16,17). Згідно довідки КП «Комунгосп» у квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с. 10) .
Вирішуючи питання про встановлення порядку користування спірною квартирою та зміни договору найму житлового приміщення, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, щодо можливості, з урахуванням санітарних та технічних умов, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки, з азначений порядок користування квартирою не погіршить житлові права її мешканців і не суперечить вимогам ст.ст. 48,63 ЖК УРСР, тобто не потягне визнання їх такими, що потребують поліпшення житлових умов.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст. 213 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що, вирішуючи спір, суд фактично вирішив питання щодо прав та обов’язків членів нової сім’ї відповідача, які проживають разом з ним у спірній квартирі, колегія суддів вважає неспроможними. Спірна квартира надавалася сторонам і вони мають право на користування вказаною жилою площею, а члени нової сім’ї ОСОБА_7 поселились у квартиру у порушення вимог ст. 65 ЖК УРСР і в ній зареєстровані.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі скарги не спростовують висновків суду та не містять правових підстав для скасування рішення суду. Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 – відхилити.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 червня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: