Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«24» січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Белинчук Т.Г.
Суддів: Дралло І.Г.
Ісаєва Г.А.
При секретарі: Бініашвілі Б.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про вселення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 вересня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
27 серпня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 про вселення у жилий будинок АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивують тим, що 14 березня 1997 року ОСОБА_5 вступила у шлюб з ОСОБА_7 ОСОБА_7 є власником будинку АДРЕСА_1, в якому були зареєстровані та проживали ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6 Після розірвання шлюбу, 18 червня 2008 року, відповідач виселив їх з жилого будинку, у зв’язку із чим вони вимушені були поселитися у сарай, так як не мали іншого житла, а ОСОБА_7 чинив перешкоди у користуванні спірним будинком. Робив неможливим перебування у сараї, відключив електроенергію та воду, зніс вбиральню. Вважають, що мають право на користування спірним будинком та вселення в нього. Припинення сімейних відносин не позбавляє їх права на користування зайнятим приміщенням.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволені. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вселені в жилий будинок АДРЕСА_1 З ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 27 грн. 25 коп. судових витрат, на кожну.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 жовтня 2010 року заяву ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 вересня 2010 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування заочного рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посилаючись на те, що рішення постановлено без урахування обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору, та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позову шляхом вселення позивачів у спірний будинок, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності, послався на те, що відповідач ОСОБА_7 є власником спірного будинку та чинить позивачам перешкоди в його користуванні. Позивачі поселилися у спірний будинок як члени його родини та на законних підставах набули права користування будинком, у подальшому шлюб між ОСОБА_7 було розірвано, проте позивачі не втратили права користування житловим приміщенням, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку, що вони підлягають вселенню у спірний будинок.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності відповідачу ОСОБА_7 – 1\2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 серпня 2003 року та 1\2 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 січня 2007 року.
ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 березня 1997 року по 18 червня 2008 року. Позивачка ОСОБА_8 є донькою позивачки ОСОБА_5 від іншого шлюбу.
Позивачі у встановленому законом порядку поселилися та були зареєстровані у спірному будинку з 31 жовтня 2004 року ( а.с. 14).
Сторони не заперечують, що на даний час позивачі мешкають у літньої кухні спірного домоволодіння, а відповідач у будинку.
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 25 травня 2007 року ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_7, продала спірний будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_10
Право власності на спірний будинок в єдиному реєстрі прав власності та нерухоме майно зареєстровано 29 травня 2007 року за ОСОБА_10
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Таким чином, на даний час відповідач ОСОБА_7 не є власником спірного будинку.
Колегія суддів враховує, що з липня 2008 року у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 про визнання договору купівлі-продажу від 25 травня 2007 року недійним, рішення по якої не прийнято.
Приймаючі до уваги вищенаведене, а також ту обставину, що відповідач ОСОБА_7 на даний час не є власником спірного будинку, підстав для задоволення позову про вселення відповідачів у спірний будинок не має.
Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 вересня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Дралло І.Г.