УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду  Автономної Республіки  Крим  у складі:                  

                                     Головуючого, судді:                       Чистякової Т.І.

                                     Суддів:                                             Любобратцевої Н.І.

                                                                                               Філатової Є.В.                                          

                                    При секретарі:                                  Лобунської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

14.09.2010року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми у розмірі 21400 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.02.2010 року між ним та відповідачкою було укладено попередню домовленість про майбутнє укладення договору купівлі-продажу автомобілю вартістю 21400 грн. Відповідно до умов цієї угоди він фактично передав відповідачці вказану суму грошей, а вона зобов’язалась переоформити автомобіль протягом місяця. Проте, у вказаний строк автомобіль переоформлено не було. Оскільки відповідачка у добровільному порядку не вчиняє будь - яких дій, просить стягнути зазначену суму, як майно придбане без достатніх правових підстав. Також просить стягнути з відповідачки судові витрати.

Відповідачка позов не визнала, пояснивши, що розписку, на яку посилається позивач, вона дійсно писала, але вона її написала формально з метою допомогти матеріально своєму хлопцю, який у подальшому зник, і де він тепер – не знає. Між тим, ніяких грошей вона не отримувала, наміру продавати машину не мала, оскільки за неї ще не сплачений кредит. Вважає, що стала жертвою шахраїв і з цього приводу зверталась до прокуратури.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що позивачем не надано достовірних доказів передачі їй грошей, між тим, суд безпідставно прийняв до уваги пояснення свідків, оскільки відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» можливість доказування сторонами укладення угод показаннями свідків виключена. Також вважає, що судом не надано оцінку тому, що позивач до звернення до суду не звертався до неї з будь-якими вимогами. Крім того, апелянт посилається на те, що суд не врахував її доводи про те, що вона не мала наміру продавати автомобіль, оскільки він знаходиться у банківській заставі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив із його обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.

Так, відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.02.2010 року відповідачка видала позивачу розписку, яку написала власноручно про те, що вона продає позивачу автомобіль марки DAEWOO MATIZ, державний номер НОМЕР_1, в зв’язку з чим зобов’язалася  переоформити на нього даний автомобіль протягом одного місяця, гроші за вказаний автомобіль вона отримала в сумі 21400 грн.( а.с.31)

Станом на 01.09.2010 року вищевказаний автомобіль зареєстрований за відповідачкою. ( а.с.8) Оскільки свого зобов’язання по переоформленню автомобіля вона не виконала, то гроші, які вона отримала згідно її розписки, підлягають поверненню позивачу.

За таких обставин, суд у відповідності до положень ст.1212 ЦК України правомірно стягнув з відповідачки на користь позивача грошову суму, яку відповідачка безпідставно утримує у себе.

Відповідно  до  ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 Всупереч зазначених норм закону відповідачка не  надала ніяких доказів, підтверджуючих неправомірність позовних вимог.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи відповідачки стосовно того, що    розписку позивач отримав шахрайським шляхом, оскільки вказані доводи не підтверджені належними доказами. Так, згідно з постановою органу дізнання  від 23.12.2010року за заявою відповідачки відмовлено в порушенні кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до  ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального  і процесуального права.

              Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надала допустимих доказів,  які  спростовують   висновки суду. Суд, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального  права. Підстави  до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,                                                                                                      

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Судді:        Чистякова Т.І.             Любобратцева Н.І.                Філатова Є.В.