РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 20 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Бондарева Р.В.
суддів Синельщікової О.В.
Яковенко Л.Г.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Чистенської сільської ради Сімферопольського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
ОСОБА_5 встановлено додатковий строк – 3 місяці для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що поза увагою суду залишилася та обставина, що позивачем ОСОБА_5 до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини була подана заява про відмову від прийняття спадщини. Також, посилається на те, що Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснив, що при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, однак суд зазначене не прийняв до уваги, не перевірив наявність або відсутність спадкової справи стосовно ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та, в порушення вимог процесуального закону, не витребував копію спадкової справи. Крім того, вважає, що він, а не Чистенська сільська рада Сімферопольського району, є належним відповідачем у цій справі, проте суд, в порушення вимог статті 33 Цивільного процесуального кодексу України, не залучив його до участі у справі.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просив її відхилити як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, представника особи, яка оскаржує рішення, представників позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька пропущений позивачем з поважних причин, і встановив йому додатковий строк у три місяці.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального і процесуального права, що тягне за собою скасування судового рішення за підстав пункту 4 частини 1, частин 2, 3 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що у квітні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Чистенської сільської ради Сімферопольського району та просив продовжити строк, пропущений з поважних причин, для прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті батька – ОСОБА_7.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 – батько позивача (а.с.5).
Позивач не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений строк, а спадкова справа після смерті ОСОБА_7 № 879/2005 була заведена 21 листопада 2005 року Сімферопольською районною державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_6 – іншого сина спадкодавця.
Таким чином, спадщину відповідно до вимог частини 1, статті 1269, статті 1270 Цивільного кодексу України у встановлений строк прийняв спадщину інший спадкоємець – ОСОБА_6, який оскаржує судове рішення.
Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 Цивільного кодексу України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що судом першої інстанції не перевірена наявність у померлого інших спадкоємців, спадкової справи після смерті ОСОБА_7, що призвело до неправильного вирішення спору.
Колегія суддів виходить з того, що за наявності спадкоємців, які прийняли спадщину, територіальна громада в особі Чистенської сільської ради Сімферопольського району не відповідає за такими вимогами, а своє право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до вимог частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України позивач повинен відсуджувати у іншого спадкоємця ОСОБА_6 шляхом пред’явлення відповідного позову до нього.
Відповідно до пункту 4 частини 1, частин 2, 3 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального прав.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_5 у позові до Чистенської сільської ради Сімферопольського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, продовження строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.