РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Адаменко О.Г.
Суддів Кірюхіної М.А.
Руснак А.П.
При секретарі Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до загальноросійської громадської організації «Спілка театральних діячів Російської Федерації», комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», третя особа - приватне акціонерне товариство «Будинок творчості «Актор», про визнання приміщень жилими, визнання реєстраційного посвідчення на право власності незаконним, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 грудня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
17 вересня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до Загальноросійської громадської організації (далі ЗГО) «Спілка театральних діячів Російської Федерації», комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» (далі КП ЯМР «БТІ»), в якому просять визнати приміщення 3-11, 3-12, 3-7, 3-8, розташовані на третьому поверсі нежилої будівлі літер «А» (адміністративний корпус), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - жилими приміщеннями в інших (нежилих) будівлях; визнати незаконним реєстраційне посвідчення на право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, видане 19 квітня 2000 року «Спілці театральних діячів Російської Федерації»; стягнути з ЗГО «Спілка театральних діячів Російської Федерації» на користь кожного з позивачів на відшкодування моральної шкоди по 1000 грн.; стягнути з КП ЯМР «БТІ» на користь кожного з позивачів на відшкодування моральної шкоди по 500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні приміщення у 1977 році були введені в експлуатацію як жилі в нежилій будівлі - адміністративному корпусі «Всеросійського театрального товариства РРФСР» (далі ВТТ РРФСР). Вони набули право користування цими приміщеннями у 1982 році на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету Будинку творчості «Актор». Проте, внаслідок протиправних дій працівників «ВТТ РРФСР» і БТІ м. Ялта з оригіналу акту приймання в експлуатацію цього об’єкту зникли дані про те, що спірні приміщення є жилими. 19 квітня 2000 року «Спілці театральних діячів Російської Федерації» було видано реєстраційне посвідчення про право власності на ці приміщення на підставі підробленого акту приймання в експлуатацію. Отже, це реєстраційне посвідчення є незаконним. Тепер спірні приміщення значаться як нежилі, що порушує їх житлові права і завдає їм моральну шкоду.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначають, що суд помилково відмовив у їх позові з тих підстав, що на даний момент власником спірних приміщень є «Будинок творчості «Актор», оскільки вони адресують свої вимоги саме до ЗГО «Спілка театральних діячів Російської Федерації», як колишнього власника цих приміщень, з вини якого були порушені їх житлові права.
Суд не взяв до уваги докази, що свідчать про підроблення акту приймання об’єкту в експлуатацію, не витребував і не дослідив оригінал цього документу і не провів його експертизу.
Суд не врахував, що вони звернулись з даним позовом для підтвердження раніше існуючого статусу приміщень, а не для вирішення питання про його надання приміщенням.
Суд розглянув справу за відсутності представника КП ЯМР «БТІ» і не дослідив матеріали інвентарної справи на домоволодіння, де зберігаються всі оригінали документів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання приміщень жилими, а реєстраційного посвідчення на право власності незаконним, суд першої інстанції виходив з того, що будівля літер «А» будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Гаспринської селищної ради від 7 грудня 2005 року належить на праві власності ПАТ «Будинок творчості «Актор» і за даними акту приймання в експлуатацію від 14 грудня 1977 року є адміністративним корпусом, який не містить у своєму складі житлових приміщень.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про відмову у задоволенні цієї частини позову ОСОБА_6, але вважає, що підстави для цього мають бути іншими.
Відповідно до частини 4 і 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Статтею 16 ЦК України визначені способи, якими суд може захистити цивільні права та інтереси особи.
Позивачі звернулись до суду з вимогами про визнання приміщень жилими і визнання реєстраційного посвідчення на право власності незаконним, захищаючи своє право на користування цими приміщеннями, яке на даний час не визнається їх власником - ПАТ «Будинок творчості «Актор».
Проте, обрані позивачами способи захисту права на житло не передбачені ст. 16 ЦК України, житловим кодексом і іншими законами України, що дає підстави для відмови у задоволенні цієї частини позову.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання приміщень жилими, а реєстраційного посвідчення на право власності незаконним.
Доводи позивачів про підроблення акту приймання в експлуатацію не дають підстав для задоволення позову, але можуть бути предметом перевірки правоохоронних органів і у разі їх підтвердження - підставою для перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ЗАТ «Будинок творчості «Актор» і виконкому Гаспринської селищної ради про визнання права на користування і усунення перешкод у користуванні жилими приміщеннями.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з недоведеності позивачами своїх вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч зазначеним процесуальним нормам позивачі не надали належних і допустимих доказів на підтвердження того, що незаконними діями посадових осіб ЗГО «Спілка театральних діячів Російської Федерації» та КП ЯМР «БТІ» їм завдано моральну шкоду.
У зв’язку з цим колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає в цій частині рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304, 307, 308, пунктом 4 частини 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 грудня 2010 року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання приміщень жилими, а реєстраційного посвідчення на право власності незаконним.
В решті рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 грудня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: