ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Адаменко О.Г.
Суддів Кірюхіної М.А.
Руснак А.П.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м.Сімферополя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жєлєзнодорожної районної ради м.Сімферополя на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
9 березня 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Жєлєзнодорожної районної ради м.Сімферополя (далі Управління) про визнання неправомірною бездіяльності щодо проведення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; стягнення несплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24.03.2008 року по 28.02.2010 року у розмірі 11955,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є матір’ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і знаходиться на обліку, як застрахована особа. Згідно з вимогами зазначеного вище Закону вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше прожиткового мінімуму, визначеного законом. Проте, допомога їй нараховується і виплачується лише у розмірі 130 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 серпня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо відмови у нарахуванні несплаченої ОСОБА_5 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.08.2008 року по 22.07.2010 року.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену за період з 22.05.2008 року по 22.07.2010 року (включно) допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для тимчасово непрацездатних осіб.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні несплаченої ОСОБА_5 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24.03.2008 року по 21.05.2008 року; зобов’язання нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену у зазначений час допомогу по догляду за дитиною; зобов’язання проведення розрахунку зазначеної допомоги, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, зобов’язання у подальшому проводити розрахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною у певному розмірі.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Зокрема, вказує, що Управління діє виключно у межах наданих бюджетних асигнувань із місцевого бюджету Желєзножорожного району у виді субвенцій із Державного бюджету України, які надсилаються фінансовими органами. На підставі цих надходжень Управління здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, в зв’язку з цим ці надходження є цільовими і витрачання цих коштів не за цільовим призначенням є порушенням бюджетного законодавства.
Крім того, Управління не може у односторонньому порядку відповідати по зобов’язанням держави, а тому у якості співвідповідачів повинні бути залучені також і Міністерство фінансів АР Крим, і Міністерство фінансів України
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що стосуються виплат державної допомоги сім’ям з дітьми, не були визнані неконституційними.
Відповідно до діючого законодавства виплата допомоги по догляду за дитиною здійснюється згідно з «Порядком призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» було внесено зміни до зазначеного Закону, що зменшують розмір вказаної допомоги, але Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вони визнані неконституційними.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є матір’ю дитини, яка народилась 01.02.2008 року, є застрахованою особою у системі загальнодержавного соціального страхування, а тому має право на пільги, встановлені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
За змістом ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 цього Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Пунктом 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» були внесені зміни щодо виключення права застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема виключено статтю 43 і відповідні положення статті 1Закону.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними.
Отже, відповідно до вимог частини 2 ст. 152 Конституції України, з 22.05.2008 року ст. ст. 1 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» продовжують свою дію у редакції Закону N 2240-III від 18 січня 2001 року.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
«Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
Відповідно до пункту 22 цього Порядку зі змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» з 2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки на управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя обов’язок щодо виплати ОСОБА_5 у 2008-2010 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів субвенції з державного бюджету покладений ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а не ст. ст. 1, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», то ця допомога має надаватися цим органом лише у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57.
Отже, відповідачем право позивача, встановлене ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», не порушене, а тому підстав для його захисту немає.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м.Сімферополя задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 березня 2010 року скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: