ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Адаменко О.Г.
Суддів Кірюхіної М.А.
Руснак А.П.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради АР Крим, про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання вчинення певних дій та зобов’язання стягнути допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради АР Крим на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
28 серпня 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради АР Крим (далі Управління), в якому просить визнати дій відповідача у частині відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму неправомірними; зобов’язання Управління виплачувати позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до 6 років у розмірі не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 02.02.2007 року у розмірі 12807,60 грн.
Ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року провадження у справі закрите у зв’язку із відмовою представника позивача від частини позовних вимог про зобов’язання в майбутньому сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, у зв’язку із тим, що 02.02.2010 року дитина досягла трирічного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2009 року, яка набрала законної сили, Управління зобов’язане здійснити ОСОБА_5 перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року. На підставі цієї постанови видано виконавчий лист і державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 4 червня 2009 року постановою державного виконавця Феодосійського МУЮ АР Крим проведення виконавчих дій закінчено, у зв’язку із його виконанням.
Разом з тим позивачка вказує, що постанову виконано формально, оскільки допомогу у розмірі передбаченому ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» їй так і не було виплачено.
11 березня 2010 року ОСОБА_5 уточнила позовні вимоги і просить визнати дії Управління щодо невиплати вищеназваної державної допомоги на дитину, такими що не відповідають діючому законодавству та зобов’язати Управління сплатити заборгованість у сумі 12807,60 грн., яка виникла за період з липня 2007 року по 2 лютого 2010 року.
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року зобов’язано Управління сплатити недоплачену допомогу ОСОБА_5 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до трьох років за період з 09 липня 2007 року по 2 лютого 2010 року у розмірі 12807, 60 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_5 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у позові.
Зокрема, вказує, що Управління діє виключно у межах наданих бюджетних асигнувань із місцевого бюджету у виді субвенцій із Державного бюджету України, які надсилаються фінансовими органами. На підставі цих надходжень Управління здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, в зв’язку з цим ці надходження є цільовими і витрачання цих коштів не за цільовим призначенням є порушенням бюджетного законодавства.
Крім того, ними зроблено заявку щодо виділення коштів для фінансування постанови суду від 5.03.2009 року в Фінансове управління Феодосійської міської ради для передачі в Міністерство фінансів АР Крим, тобто по суті постанова суду від 5.03.2009 року виконується.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2009 року суд зобов’язав Управління здійснити ОСОБА_5 перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, починаючи з 09.07.2007 року. На виконання цієї постанови Управління зробило ОСОБА_5 перерахунок, але виплату цієї суми не здійснила, і тому позовні вимоги ОСОБА_5, підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, але вважає, що суд неправильно визначив суму, що підлягає виплаті, і період, за який має бути здійснена виплата.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є матір’ю дитини, яка народилась, 02.02.2007 року, і має право на пільги, встановлені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2009 року, яка набрала законної сили, дії Управління по ненарахуванню ОСОБА_5 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року, визнані противоправними і суд зобов’язав Управління здійснити ОСОБА_5 перерахунок розміру допомоги про догляду за дитиною. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року.
На підставі цієї постанови суду від 05.03.2009 року Феодосійським міським судом Автономної Республіки Крим було видано виконавчий лист.
Постановою державного виконавця ВДВС Феодосійського МУЮ АРК на підставі цього виконавчого листа було відкрито виконавче провадження.
В порядку виконання постанови суду управлінням ОСОБА_5 було донараховано допомогу за період з 09.07.2007 року по 01.05.2009 року в сумі 8703,75 грн.
4 червня 2009 року постановою державного виконавця ВДВС Феодосійського МУЮ АР Крим виконавче провадження закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з його виконанням Управлінням у повному об’ємі, що вбачається з їх листа №1873 від 28 травня 2009 року (а.с.5).
Проте, після проведення перерахунку суми допомоги за вказаний період відповідач виплату нарахованої суми не здійснив, чим порушив право позивача на отримання нарахованої допомоги.
За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_5 про зобов’язання відповідача сплатити нараховану за період з 09.07.2007 року по 01.05.2009 року допомогу в сумі 8703 грн. 75 коп.
Доводи відповідача, що виплата не здійснюється у зв’язку з відсутністю коштів, не дають підстав для відмови у задоволенні цієї частини позову.
З огляду на зазначене, колегія суддів відповідно до вимог ст. 200 КАС України в цій частині залишає постанову суду без змін, як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим, колегія вважає, що постанова в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про зобов’язання відповідача виплатити їй допомогу по догляду за дитиною за період з 1 травня 2009 року по 2 лютого 2010 року в сумі 4103,85 грн. є таким, що не відповідає нормам матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції Закону № 2811-ХII від 21.11.1992 року було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
На підставі пункту 14 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90,00 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет України» інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Також зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема: абзацу третього частини другої статті 56, пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частина 1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» була викладена у наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.»
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення закріплене і у статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
«Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.
Відповідно до пункту 22 цього Порядку зі змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Відповідачем протягом 2009-2010 років допомога ОСОБА_5 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась у розмірі, який відповідає зазначеному Порядку і не суперечить вимогам Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Отже, вимоги ОСОБА_5 про виплату їй за період з 1 травня 2009 року по 2 лютого 2010 року допомоги в сумі 4103,85 грн. є необґрунтованими, оскільки така сума допомоги їй не нараховувалась, а нарахована сума виплачена у повному обсязі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині постанова суду відповідно до вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 202, 205, 206 КАС України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради АР Крим задовольнити частково.
Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Феодосійської міської ради сплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до трьох років за період з 1 травня 2009 року по 2 лютого 2010 року в сумі 4103,85 грн. скасувати.
Ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В решті постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: