РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Адаменко О.Г.
Суддів Руснак А.П.
Кірюхіної М.А.
При секретарі Вернігор О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування збитків і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
3 березня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування збитків в сумі 9130 грн. і моральної шкоди в сумі 1700 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у серпні 2009 року він передав відповідачу належний йому моторолер «Honda Lead» вартістю 6000 грн. для проведення ремонту, а саме - заміни двигуна. Для придбання нового двигуна і в рахунок оплати робіт з його встановлення ним було сплачено ОСОБА_6 3130 грн. Строк ремонту був встановлений два тижні. Проте, ОСОБА_6 ремонт не здійснив, моторолер і гроші йому не повернув. При проведенні перевірки за його заявою до правоохоронних органів встановлено, що моторолер з подвір’я відповідача було викрадено. Добровільно відшкодувати йому вартість моторолеру і повернути отримані на його ремонт гроші ОСОБА_6 відмовляється. У зв’язку з неможливістю користуватися належним йому транспортним засобом був порушений його звичайний спосіб життя, що завдало йому моральних страждань.
Заочним рішенням Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
Позивач ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги постанову Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим та пояснення матері ОСОБА_6 - ОСОБА_7, оскільки цими доказами підтверджується факт передачі ним у серпні 2009 року ОСОБА_6 моторолера і грошей в сумі 3130 грн. для виконання ремонту.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх доводів про укладення договору підряду між ним та відповідачем, а ст. 1166 і 1167 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про відмову у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки воно відповідає обставинам справи і вимогам закону, проте висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову про відшкодування збитків вважає таким, що зроблений з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно з частиною 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі, зокрема, належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною 1 ст. 206 цього Кодексу, тобто тих, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Згідно з вимогами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Законом не передбачена безумовна недійсність договору підряду у зв’язку з недодержанням письмової форми.
З копії постанови дільничного інспектора Київського РО СМУ МВС України в АР Крим від 14.12.2009 року, яка відповідно до частини 1 ст. 64 ЦПК України є письмовим доказом, вбачається, що під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_5 було встановлено, що у серпні 2009 року останній передав ОСОБА_6 для проведення ремонту належний йому моторолер «Honda Lead» і сплатив за ремонт 3130 грн., проте, у грудні 2009 року цей моторолер був викрадений з подвір’я ОСОБА_6 невідомими особами (а.с. 5).
З копії товарного чеку вбачається, що 22 квітня 2006 року ОСОБА_5 у приватного підприємця ОСОБА_8 придбав мопед «Honda Lead» за 6000 грн. (а.с.6).
За таких обставин колегія суддів не може погодитися з висновком суду, що позивач не надав допустимих доказів на підтвердження факту укладення між ним і відповідачем договору підряду і його невиконання відповідачем у зв’язку з втратою переданої йому для ремонту речі.
Статтею 841 ЦК України встановлено, що підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до вимог частини 2 цієї ж статті збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У зв’язку з втратою відповідачем належного позивачу мопеду, останній зазнав збитків, які складаються з вартості втраченої речі і суми, сплаченої за проведення ремонту.
З пояснень позивача вбачається, що на момент передачі відповідачу мопед був несправний, зокрема він потребував заміни двигуна. Вартість нового двигуна та вартість робіт з його заміни за згодою сторін була встановлена у 3130 грн. Отже, первісна вартість мопеду на момент передачі його позивачем відповідачу має бути зменшена саме на цю суму.
Взагалі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6000 грн., тобто вартість мопеду в сумі 2870 грн. і кошти, сплачені за проведення ремонту, в сумі 3130 грн.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову на суму 6000 грн.
Оскільки правовідносини сторін склалися з приводу договору підряду, а не заподіяння шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.
У зв’язку з цим, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів в цій частині залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 250 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, пунктом 4 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2010 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування збитків скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування збитків 6000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування судових витрат 250 грн.
В решті заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: