П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року                                                        м. Сімферополь

      Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2006 року, якою                                                        

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Білогірськ, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік,

                         ВСТАНОВИВ:

      Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1  визнано винним у тому, що він 18 лютого 2006 року о 15 годині 20 хвилин в м. Білогірськ по вул. Дубиніна керував мотоциклом ІЖ-Юпітер 5, номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, при продуванні трубки «Контроль тверезості» вона змінила свій колір із жовтого на зелений по свій довжині реактиву, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України.

             В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати в частині накладеного стягнення, мотивуючи  це тим, що посвідчення водія йому не видавалось, а тому виконати постанову суду неможливо.

             Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з посиланням на поважність причини його пропуску через те, що про наявність зазначеної постанови він дізнався лише у грудні 2010 року, коли він не був допущений до складання іспиту на право керування.

             Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження – поновленню з таких підстав.

             Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

             Як убачається із постанови суду, розгляд справи судом відбувся без участі ОСОБА_1 (а.с. 1). Даних, які б свідчили про його виклик у судове засідання та своєчасне отримання копії постанови суду, в матеріалах справи немає. За таких обставин заслуговують на увагу посилання апелянта на поважність причину пропуску строку на оскарження постанови суду, у зв’язку з чим суд вважає за можливе поновити встановлений законом строк на подачу апеляційної скарги.

   Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

             Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про місце і час судового розгляду справи саме 27 березня 2006 року, коли було ухвалено оскаржувану постанову, суд вважає, що у зв’язку з недодержанням судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в справі.

             Про час і місце розгляду справи стосовно нього в апеляційному порядку ОСОБА_1 повідомлений належним чином,  проте у судове засідання не з’явився і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу під час його відсутності.

Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами у справі, які ніким під сумнів не ставляться і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.

Разом з тим, відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по деяким злочинам проти безпеки руху та експлуатації на транспорті, а також про адміністративні правопорушення» суд немає права застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, коли правопорушник позбавлений цього права чи взагалі такого права не мав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 посвідчення водія ніколи не видавалось, а тому суд не вправі накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

Проте враховуючи, що закінчився встановлений ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, провадження в справі підлягає закриттю на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

                                                          ПОСТАНОВИВ:

        Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2006 року.

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

               Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від                        27 березня 2006 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.

               Прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі за закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, на момент розгляду стосовно ОСОБА_1 справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

               Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                   Бондарєв В.К.