УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    22 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді М’ясоєдової Т.М.,

суддів Сінані О.М.,

Даніла Н.М.,

                                         при секретарі ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14 грудня 2010 року у цивільній  справі за заявою ОСОБА_5, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта, про встановлення юридичного факту ,  

ВСТАНОВИЛА:

8 листопада 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити юридичний факт того, що він працював у ВАТ «Ялтинський рибокомбінат» на посаді зі шкідливими умовами праці, що дає йому право на отримання пільгової пенсії. Заява мотивована тим, що він не має можливості отримати про це довідку, оскільки ВАТ «Ялтинський рибокомбінат» припинив свою діяльність у цей час.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14 грудня 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, вважає, що суд помилково вважав, що існує спір про право.  

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в порушення п. 2 ч. 1 ст. 258 ЦПК України не надано доказів про неможливість одержання документів на підтвердження пільгового стажу заявника.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, вважає їх обґрунтованими і заснованими на законі.    

Статтею 258 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 на його запит видано архівну довідку про те, що документи про атестацію робочих місць та інші документи, які підтверджують пільговий характер його роботи на посаді машиніста холодильних установок у ВАТ «Ялтинський рибокомбінат» за 1980-2000 роки на зберігання у державний архів не поступали (а.с. 14).

Інших доказів неможливості отримання документів про підтвердження пільгового стажу і відмови Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта у зв’язку з цим призначити пенсію на пільгових умовах заявником суду першої інстанції не надано, як і не надано доказів ліквідації ВАТ «Ялтинський рибокомбінат».  

З урахуванням наведеного, міський суд дійшов правильного висновку про те, що заява ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту не підлягає задоволенню, оскільки заявник не зазначив причини неможливості одержання документів або відновлення документів, що посвідчують його пільговий стаж і необхідності встановлення цього юридичного факту саме в судовому порядку.  

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками міського суду, тому що вважає їх правильними і заснованими на законі.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив Постановою №637 від 12 серпня 1993 року Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згаданий Порядок передбачає можливість встановлення судом факту належності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо зазначені в ньому прізвище, ім’я та по батькові не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові особи за паспортом або свідоцтвом про народження. В усіх інших випадках підтвердження наявного трудового стажу згідно з пунктами 1, 2, 20 названого Порядку здійснюється лише районним (міським) відділом (управлінням) соціального захисту населення шляхом витребування уточнюючих довідок з підприємств і організацій. Для підтвердження спеціального трудового стажу показання свідків не приймаються. Таким чином, діюче законодавство не передбачає можливості підтвердження наявного пільгового трудового стажу судовим рішенням, про що заявлено ОСОБА_5

Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв’язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасоване чи змінено по суті.

При розгляді справи суд повно, об’єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правових підстав для його зміни чи скасування не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315, статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду  АР  Крим від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: