АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Павловської І.Г., Пономаренко А.В.,
при секретарі: Галіч Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Сімферопольська міська рада, КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями, усунення перешкод в користуванні квартирою, та за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Сімферопольська міська рада, КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_14 про усунення перешкод в користуванні квартирою, за апеляційною скаргою ОСОБА_11 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Сімферопольська міська рада, КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями, усунення перешкод в користуванні квартирою.
Вимоги мотивовані тим, що він разом зі своєю сім’єю мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Він та його сім’я користуються двором загального користування для проходу до своєї квартири та доступу до підсобних приміщень літ. Б та літ. В. Відповідач ОСОБА_6 встановив огорожу у вигляді паркану, у зв’язку з чим позивач позбавлений можливості безперешкодного доступу до квартири та до підсобних приміщень, що примушує позивача разом зі своєю сім’єю ходити до квартири через сусідній двір. Просить суд усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом зобов’язання відповідачів знести самовільно встановлену огорожу.
ОСОБА_2, яка є правонаступником ОСОБА_16, також звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями та при будинковою територією. Вимоги мотивовані тим, що вона разом зі своєю сім’єю мешкає в квартирі АДРЕСА_2, відповідач ОСОБА_3 встановив огорожу біля своєї квартири, що перешкоджає позивачу користуватися підсобними приміщеннями та прибудинковою територією, оскільки закритий вільний доступ до квартири. Просить відповідача зобов’язати за свій рахунок ліквідувати огорожу, яка побудована без належного дозволу та яка перешкоджає позивачу та членам її сім’ї користуватися підсобними приміщеннями та прибудинковою територією.
ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Сімферопольська міська рада, КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14. про усунення перешкод в користуванні квартирою.
Вимоги мотивовані тим, що він разом зі своєю сім’єю мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Відповідачі встановили без дозволу огорожу, що перешкоджає в вільному доступі до його квартири та до підсобних приміщень. Просить суд усунути перешкоди, які чинять відповідачі в користуванні квартирою, шляхом зобов’язання їх знести самовільно встановлену огорожу.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Зобов’язано ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за свій рахунок ліквідувати огорожу, побудовану без належного дозволу та розташовану за адресою АДРЕСА_1, що перешкоджає ОСОБА_2 користуватися підсобними помешканнями та прибудинковою територією за вказаною адресою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 та ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та просить ухвалити в цієї частині нове рішення про задоволення його позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_11 пропустив строк позовної давності та не просив про його поновлення, а інша сторона заявила про застосування строку позовної давності, то суд з підстав пропуску строку позовної давності відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані, оскільки ним не доведено та обставина, що огорожа, яка встановлена біля квартири АДРЕСА_3 чинить перешкоди в користуванні квартирою.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що на теперішній час ОСОБА_3 не є власником спірної квартири, фактично перешкод в користуванні підсобними помешканнями та прибудинковою територією він позивачу не може чинити. Тобто вимоги позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено, що огорожа перешкоджає ОСОБА_2 користуватися двором загального користування, встановлена у дворі огорожа незаконно, а відповідачі користуються земельною ділянкою, яка їм в особисте користування чи у власність не передавалася.
Проте погодитися з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 не можна.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції оскаржив тільки ОСОБА_11 в частині відмови у задоволенні його позовних вимог.
В інший частині рішення суду не оскаржено, у зв’язку з чим не переглядається в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга містить лише один довід про те, що порушення прав ОСОБА_11 почалося коли була незаконно встановлена огорожа і триває до сих пір, у зв’язку з чим він не пропустив строк позовної давності.
Такий довід апеляційної скарги є обґрунтованим.
Згідно з правилами статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, суд відмовляє у захисту порушеного права за пропуском без поважних причин строку позовної давності.
У даній справі ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_4 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 і є користувачами прибудинкової території двору загального користування. Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_11 стосуються одного й того ж предмету спору, огорожі, яку установили без відповідної правової основи ОСОБА_4. Суд встановив, що спірна огорожа установлена незаконно і перешкоджає ОСОБА_2 та ОСОБА_11 в користуванні допоміжними приміщеннями, своєю квартирою та земельною ділянкою загального користування. Рішення суду в частині висновків суду та задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не оскаржено, тобто особи, які беруть участь у справі, погодилися з висновками суду, крім ОСОБА_11
Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з правилами статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
ОСОБА_11 наполягає на тому, що його право порушено коли він придбав автомобіль та не має можливості користуватися загальним двором. Крім того він обґрунтовано посилається на те, що порушення його права триває з дня незаконної установки огорожі до теперішнього часу, тобто порушення його права є тривалим.
Такі доводи ОСОБА_11 не спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв’язку з чим суд апеляційної інстанції визнає їх обґрунтованими.
З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_11
Він має такі ж правові підстави на захист свого порушеного права як і ОСОБА_2 позовні вимоги якої задоволені частково.
Посилання суду на пропуск строку позовної давності є необґрунтованим, оскільки тривалість користування земельною ділянкою у дворі загального користування, без відповідних правових підстав, не надає особистого права на цю земельну ділянку і не може позбавити права інших співвласників будинку користуватися земельною ділянкою та права вимагати усунення перешкод в користуванні нею.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню за правилами статті 309 ч.1 п.4 ЦПК України в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з ухваленням в цієї частині нового рішення про часткове задоволення його позовних вимог до зазначених осіб.
Позовні вимоги до ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з тих же підстав, з яких відмовлено до нього у позовних вимогах ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів , -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_11 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 грудня 2010 року скасувати в частині відмови у позові ОСОБА_11 та ухвалити в цієї частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_11 задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за свій рахунок ліквідувати огорожу, побудовану без належного дозволу та розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що перешкоджає ОСОБА_11 користуватися підсобними помешканнями та при будинковою територією за вказаною адресою.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_11 відмовити.
В іншій частині рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 21 грудня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В.