АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 лютого 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Білоусової В.В, Пономаренко А.В,
при секретарі: Бугайовій В.Є,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфської селищної ради, управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою Прокурора м. Ялта на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 30 листопада 2010 року , -
в с т а н о в и л а :
Прокурор м. Ялта в інтересах держави в особі ДП «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфської селищної ради, управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся із позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачка самовільно зайняла земельну ділянку, яка належить ДП «Міжнародний дитячий центр «Артек» площею 0.04 га, розташовану за адресою, АДРЕСА_1, яка підлягає звільненню шляхом знесення огорожі за рахунок ОСОБА_2 Оскільки у вказаного підприємства відсутній державний акт на право власності або користування спірною земельною ділянкою, то прокурор вважає, що захоплена земельна ділянка відноситься до земель Гурзуфської селищної ради, а відповідачка користується нею незаконно.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 30 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог Прокурора м. Ялта відмовлено у зв’язку з відсутністю правових документів, підтверджуючих право користування МДЦ «Артек» спірною земельною ділянкою.
Не погодившись з вказаним рішенням суду Прокурор м. Ялта подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає рішення суду незаконним, таким, що постановлено по неповно з’ясованим обставинам у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так при розгляді справи судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги та не надано належної правовій оцінки акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 червня 2009 року, протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 53-1 КУАП, та припису від 18 червня 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства інспектором відділу Південно-Кримського регіону Держземінспекції АР Крим було виявлено, що за адресою АДРЕСА_1, розташована земельна ділянка орієнтованою площею 0,04 га, яка самовільна зайнята та використовується під огород шляхом огорожі громадянкою ОСОБА_2, про що свідчить Акт бн від 18 червня 2009 року (а.с. 4).
Зі змісту Акту обстеження земельної ділянки від 18 червня 2009 року вбачається, що будь-які документи на право власності або користування зазначеною земельною ділянкою у ОСОБА_2 відсутні.
У зв’язку з цим у відношенні ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 18 червня 2009 року №003105 за ст. 53-1 КУпАП та ст. 211 ЗК України (а.с. 5).
З метою усунення порушень земельного законодавства відповідачу було видано припис № 004039 від 18 червня 2009 року з вимогою усунути порушення земельного законодавства (а.с. 6).
Дії державного інспектора з питань складення протоколу, акту та винесення припису, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені.
Також судом першої інстанції при розгляді справи не було надано належної оцінки рішенню Господарського суду від 20 листопада 2007 року (а.с.33-34), з якого вбачається, що Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек» є користувачем земельної ділянки, площею 208,0174 га, яка належить йому на підставі Державного Акту на право постійного користування ІІ-КМ № 001515 від 15 січня 1997 року, який виданий позивачу на підставі рішення №56 9-ої сесії 22 скликання Гурзуфської селищної ради від 25 грудня 1996 року. У зв’язку з передачею на баланс ДПУ МДЦ «Артек» у 2004 році будинку відпочинку «Аю-Даг», ДПУ МДЦ «Артек» почав оформляти документи, які посвідчують його право на земельну ділянку для обслуговування будинку–відпочинку «Аю-Даг». Державний акт, а також справа по виносу меж земельної ділянки в натурі були передані до Гурзуфської селищної ради з метою переоформлення. У подальшому вся передана документація до ДПУ МДЦ «Артек» повернута не була. Відповідно до листа Республіканського комітету по земельних ресурсах від 24 травня 2007 року Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою був списаний Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, що підтверджується Актом списання від 24 лютого 2005 року № 1862-2/10-25 та зданий до комітету 13 травня 2005 року на знищення. Відповідно до вищевказаного рішення Господарського суду АР Крим, яке набрало чинності, визнано неправомірним акт, складений комісією Ялтинського міського управління земельних ресурсів з приводу знищення екземпляру Державного акту на право постійного користування ІІ-КМ № 001515 від 15 січня 1997 року, виданого ДПУ «МДЦ «Артек» на підставі рішення №56 9–ої сесії 22 скликання Гурзуфської селищної ради від 25 грудня 1996 року. Визнано неправомірними дії посадових осіб Республіканського комітету з земельних ресурсів АР Крим з приводу знищення Державного акту на право постійного користування ІІ-КМ № 001515 від 15 січня 1997 року, виданого ДПУ «МДЦ «Артек». Зобов’язано Ялтинське відділення Кримського регіонального філіалу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» м. Ялта видати, зареєструвати Державний Акт на право постійного користування ІІ-КМ № 001515 від 15 січня 1997 року, виданого ДПУ «МДЦ «Артек» на підставі рішення № 56 9-ої сесії Гурзуфської селищної ради 22 скликання від 25 грудня 1996 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що до суду першої інстанції було надано достатньо доказів, підтверджуючих факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 та наявність правових документів, підтверджуючих право користування МДЦ «Артек» спірною земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 212 ЗК України самовільно зайнятті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом її звільнення та знесення будівель за рахунок відповідача.
Оскільки при вирішенні справи та ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та доказам у справі, рішення суду першої інстанції відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог Прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державного підприємство України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфської селищної ради, управління Державної інспекції з контролю та використанням та охороною земель республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим.
Згідно з правилами статті 81, 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави витрати пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 12 гривень 85 копійок та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 74 гривні за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфської селищної ради, Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 30 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», Гурзуфської селищної ради, управління Державної інспекції з контролю та використанням та охороною земель республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,04 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, шляхом знесення огорожі за власний рахунок ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 12 гривень 75 копійок та витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 74 гривні.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Білоусова В.В. Пономаренко А.В.