АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1658-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Терентьєв А.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Кустової І.В.,
суддів Притуленко О.В.,
Ломанової Л.О.,
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Феодосії на дії державного виконавця, за апеляційною скаргою представника Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіки Крим на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 02 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Феодосії (далі – Відділення Фонду) звернулося до суду із скаргою, в якій просило суд визнати неправомірними дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіки Крим (далі – Підрозділ ВДВС) – Затрубченка О.О. щодо прийняття постанови від 22 грудня 2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 4-с-30/2007; скасувати дану постанову та зобов’язати державного виконавця вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.
Вимоги скарги мотивовані тим, що у державного виконавця Підрозділу ВДВС були відсутні підстави для прийняття постанови.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 02 вересня 2010 року скарга Відділення Фонду задоволена:
визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Підрозділу ВДВС Затрубченко О.О.;
скасовано постанову старшого державного виконавця Підрозділу ВДВС Затрубченко О.О. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 4-с-30/2007 від 30 травня 2007 року, виданого Феодосійським міським судом АР Крим;
зобов’язано старшого державного виконавця Підрозділу ВДВС Затрубченко О.О. вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 4с30/2007 від 30 травня 2007 року, виданого Феодосійським міським судом АР Крим.
На зазначену ухвалу представник Підрозділу ВДВС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову.
Вимоги скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального та матеріального права.
Так, апелянт зазначає, що нормами чинного законодавства, що регулюють питання примусового виконання судових рішень, не передбачено відкриття провадження з примусового виконання судового рішення відносно двох або більш боржників, по яких необхідно проводити виконавчі дії різного характеру.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Судом встановлено, постановою державного виконавця Підрозділу ВДВС – Затрубченка О.О. від 22 грудня 2009 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 4-с-30/2007 від 30 травня 2007 року, виданого Феодосійським міським судом АР Крим.
Відповідно до частини 2 статті 386 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Задовольняючи скаргу Відділення Фонду, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Так, при винесенні оскаржуваної постанови, державний виконавець вказав, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, оскільки у резолютивній частині зазначено два боржника, по яких необхідно здійснювати виконавчі дії різного характеру. При цьому, виконавець керувався пунктом 7 частини 1 статті 26 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 24 вказаного Закону державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначає перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Зокрема, у пунктах 6 та 7 частини 1 зазначено, що Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі: у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; та (або) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 19 названого Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Довід апеляційної скарги про те, що нормами чинного законодавства, які регулюють питання примусового виконання судових рішень, не передбачено відкриття провадження з примусового виконання судового рішення відносно двох або більш боржників, по яких необхідно проводити виконавчі дії різного характеру спростовується змістом спірного виконавчого листа, у якому визначено, що боржником за цим документом є Державна виконавча служба м. Феодосії (зворот виконавчого листа), яка зобов’язана повернути Відділенню Фонду стягнутий виконавчий збір у розмірі 1050 грн., а тому не береться колегією суддів до уваги.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Феодосійського міського суду АР Крим від 02 вересня 2010 року постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування апеляційна скарга не містить.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Автономній Республіки Крим в АР Крим – ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 02 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова