АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-2015-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Петров Ю.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

Головуючого, судді         Кустової І.В.,

        суддів             Притуленко О.В.,

                    Авраміді Т.С.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Совєтської районної державної адміністрації в АР Крим, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_6 на ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 19 листопада 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Совєтської районної державної адміністрації в АР Крим, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки.

Вимоги позову мотивувала тим, що у даний час вона не може отримати спадщину за заповітом у вигляді спірних земельних ділянок (паїв), що залишилися після смерті її матері ОСОБА_7, оскільки остання заповідала їй земельні сертифікати, які у зв’язку з видачею державних актів на дані земельні ділянки втратили юридичну силу.

Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 09 листопада 2010 року позовну заяву залишено без руху, у зв’язку з невідповідністю вимогам статей 119 та 120 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), та заявнику наданий строк у п’ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку.

Ухвалою цього суду від 19 листопада 2010 року позовна заява визнана неподаною та повернута заявнику на підставі частини 2 статті 121 ЦПК України, оскільки недоліки заяви не були усунуті у встановлений судом строк.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування ухвали від 19 листопада 2009 року та постановлення нової – про відкриття провадження у справі.

Апелянт посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, підпунктів «а» та «і» пункту 1 статі 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 09 листопада 2010 року.

Частиною 1 статті 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_4 без руху, суд першої інстанції дійшов висновку, що така заява повинна бути оплачена державним митом в розмірі 1 відсотка від ціни позову, оскільки має місце майновий спір і державне мито повинно обчислюватися за загальним принципом як за подання позовної заяви.

Звертаючи увагу на роз’яснення, яке міститься у пункті 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки виходячи з предмету позовних вимог та обставин, якими обґрунтовуються ці вимоги, у даному випадку має місце спір про визнання права власності на земельні ділянки, який оплачується судовим збором залежно від ціни позову, яка визначається виходячи з вартості відшукуваного майна.

Тому,  посилання апелянта на неврахування судом того, що позовні вимоги стосуються захисту майнових прав позивача на земельну частку (пай), на думку колегії суддів, на увагу не заслуговують.

З огляду на те, що матеріали справи не містять даних про належне виконання вимог викладених в ухвалі Совєтського районного суду АР Крим від 09 листопада 2010 року, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неподаною та повернув позовну заяву позивачу.

Таким чином, ухвала Совєтського районного суду АР Крим від 19 листопада 2010 року постановлена з додержанням вимог закону, а підстав для її скасування апеляційна скарга не містить.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 – ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 19 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова О.В.Притуленко Т.С. Авраміді