Справа № 2-663/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"10" березня 2011 р. Дзержинський районний суд в складі:

головуючого Масалітіна Н.  А.

при секретарі Куксенко О. В.,  розглянувши   у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  Публічного акціонерного товариства „Банк Фінанси та  Кредит” про стягнення моральної шкоди, суд, -

                                                        В С Т А Н О В И В :

        Позивач  ОСОБА_1  звернувся в суд з   вищеназваним  позовом  до  Публічного  акціонерного  товариства  „Банк Фінанси  та Кредит”,  посилаючись на  те, що   04.07.2008року   він  уклав  з  відповідачем   договір №370/18377 про  банківський   строковий  вклад „Оптіма”  в  національній  валюті   на суму  20000грн. на  строк  з  04.07.2008року   по 09.07.2009року,  відповідач  взяв  на  себе  зобов”язання щодо  нарахування  та  сплати  йому, за  час  користування  коштами,  процентів  за  ставкою 17,5% річних.

        Згідно п.2.5 вказаного  договору він  має  право  на  дострокове  розірвання  Договору.

        10 жовтня  2008року  він звернувся  до  відповідача з  заявою  про дострокове  припинення Договору №370/18377.

        Відповідач, листом  №7843  від  27.10.2008року, безпідставно  відмовив  йому у  достроковому поверненні  вкладу за Договором №370/18377, посилаючись  на  постанову  Правління  Національного   банку  України  №319  від  11 жовтня 2008року „Про  додаткові  заходи щодо  діяльності  банків”.

        Позиція  відповідача щодо  відмови  йому  у  поверненні  вкладу в сумі 20000грн. за Договором №370/18377 про  банківський  строковий  вклад „Оптіма”  суперечить  вимогам ст..41 Конституції України, ст..1060 ЦК України,  п.7 Постанови Правління  Нацбанку України №413  від 04.12.2008року „Рол  окремі  питання  діяльності  банків” відповідно  до  якої постанова Правління нацбанку України №319 від 11.10.2008року „Про  додаткові  заходи щодо  діяльності банків”  визнана такою ,що  втратила  чинність.

        Грошові  кошти  та  відсотки  по Договору  йому  повернуті   в сумі  20921грн08коп.16.07.2009року.

        На даний час  на  підставі  ст..41 Конституції  України , ст.ст.23,1167 ЦК України відповідач  повинен  відшкодувати  йому  моральну  шкоду в сумі 10000грн.,  яка  виразилась в  тому ,що  він  зазнав  душевних   страждань з  протиправною  бездіяльністю  відповідача щодо  повернення  грошей за  договором  позики,  в  порушенні  його  права  власності  на  грошові  кошти  по договору,  які  йому  не  повернуті, у  нього  погіршився  стан  здоров”я,   він  відчував  психоемоціональну  напругу,   роздратування,  неврівноваженість,   знизилась  якість  його  життя,  недовіра при  контактах з діловими фінансовими  структурами,  тривожний  стан,  порушений  його  життєвий  ритм,  принижена  його  гідність,  він  відчував  образу ,  несправедливе  ставлення  до  себе зі сторони  відповідача,  розгубленість  та  розпач  в   зв”язку  з  неповерненням  йому  грошових  коштів  відповідачем.

        На  підставі  викладеного  позивач  просить  стягнути  з  відповідача  на його  користь   моральну  шкоду в сумі 10000грн.

        В  судовому  засіданні  позивач  підтримав  свої  позовні  вимоги  та  просив  їх  задовольнити  судом  в  повному  обсязі.

        Представник  відповідача в судовому  засіданні  проти  позову  позивача  заперечував  і  просив  позивачу в  позові  відмовити  повністю,  так  як   позивачу  було  відмовлено   відповідачем  в   достроковому  поверненні  вкладу  за  згаданим  договором  на  підставі  постанови  Правління  Національного  банку  України  №  319  від  11.10.2008року „ Про  додаткові  заходи   щодо  діяльності  банків” ,яка  набула  чинності  з  13.10.2008року.

        Суд,  вивчивши  матеріали  справи ,  заслухавши  пояснення  позивача   та  представника  відповідача,  вважає  позов  позивача  таким ,  що  не  підлягає  задоволенню  з  наступних  підстав.  

         04.07.2008року   позивачем  з  відповідачем  був  укладений   договір №370/18377 про  банківський   строковий  вклад „Оптіма”  в  національній  валюті   на суму  20000грн. на  строк  з  04.07.2008року   по 09.07.2009року,  відповідач  взяв  на  себе  зобов”язання щодо  нарахування  та  сплати  позивачу  ,за  час  користування  коштами ,  процентів  за  ставкою 17,5% річних.

         Згідно п.2.5 вказаного  договору  позивач   має  право  на  дострокове  розірвання  Договору.

         10 жовтня  2008року  позивач   звернувся  до  відповідача з  заявою  про дострокове  припинення Договору №370/18377.

         Відповідач,  листом  №7843  від  27.10.2008року, відмовив  позивачу    достроковому поверненні  вкладу за Договором №370/18377 ,  посилаючись  на  постанову  Правління  Національного   банку  України  №319  від  11 жовтня 2008року „Про  додаткові  заходи щодо  діяльності  банків”.

         Відповідач  відмовив  позивачу  у  поверненні  вкладу в сумі 20000грн. за Договором №370/18377 про  банківський  строковий  вклад „Оптіма”  на  підставі постанови   Правління Нацбанку України №319 від 11.10.2008року „Про  додаткові  заходи щодо  діяльності банків” ,  згідно  якої  Національний  банк  України  з  метою  недопущення  дострокового  зняття  коштів  з  рахунків дозволив  повернення  депозитних вкладів  в  будь-якій  валюті клієнтам  банків  лише  у  випадку  настання  строку  завершення  зобов”язань  за договором.

         Згідно п.4.1 згаданого  Договору у  випадку невиконання  або  неналежного  виконання умов  цього  Договору, Сторони  несуть  відповідальність відповідно  до  законодавства  України .

         Законодавством  України та згаданим договором   не  передбачено  стягнення  моральної  шкоди  за  неналежне  виконання  Договору  про  банківський  строковий  вклад (депозит) „Оптіма”  в  національній  валюті.

         Позивач  не  надав  суду  належних  документальних  доказів  завдання   йому  відповідачем  моральної  шкоди  в  зв”язку  з  неналежним  виконанням   вищеназваного  Договору.

         Крім  цього  ,  п.5.1  названого  договору   сторони  не  несуть  відповідальності за невиконання   або  неналежне  виконання своїх  зобов”язань за  цим Договором  у  випадку ...  вступу  в  дію   законодавчих  актів,  урядових  постанов  і  розпоряджень державних органів,  актів  нормативного  характеру  Національного  банку  України,  що  прямо  або  побічно  забороняють або  обмежують  можливість  належного  виконання Сторонами  своїх  зобов”язань  за  цим  Договором.            

         Грошові  кошти  та  відсотки  по Договору  позивачу  повернуті   в сумі  20921 грн. 08 коп. 16.07.2009 року.

         Після 04.12.2008 року до 16.07.2009 року  позивач з вимогою про дострокове повернення коштів, не звертався.

         На  підставі  викладеного,  суд  вважає,  що  вини  відповідача  в  невиконанні  умов  згаданого  договору  немає,  а  т ому  вважає  необхідним  позивачу  в  позові  до  відповідача  про  стягнення  моральної  шкоди  відмовити.

        Керуючись ст.23,1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

                                                      В И Р І Ш И В :

         В позові  ОСОБА_1 до  Публічного акціонерного товариства „Банк Фінанси та  Кредит” про стягнення моральної шкоди  - відмовити.

         Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня  проголошення рішення  апеляційної скарги.  

Суддя:Н. А. Масалітіна