Справа № 2а-124 2007р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2007р. Святошинський районний суд м.Киева в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Проценко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу позовом
ОСОБА_1до Подільської районної у м.Києві державної адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Встановив:
ОСОБА_1. звернувся до суду із адміністративним позовом до Подільської районної у м.Києві державної адміністрації та з урахуванням уточнень позовних вимог просив визнати відмову відповідача постановити його на пільгову чергу для отримання позачергового житла як військовослужбовця пенсіонера, що має вислугу на військовій службі більше 20 років і за час проходження служби житлом не забезпечувався та просив зобов*язати Подільську районну у м.Києві державну адміністрацію постановити його на пільгову чергу для отримання житла позачергово з 10.02.1993р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
З 05.08.1980р. по 13.08.1984р. він був курсантом Львівського вищого військового училища, з 13.08.1984р. проходив військову службу у Збройних Силах в системі органів Міністерства оборони і був звільнений з військової служби 30.05.1994р. з виключенням зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення, з 30.05.1994р. він працював в податковій міліції ДПА України у системі органів МВС України і був звільнений з органів податкової міліції в запас за ст.64 "ж" 20.01.2003р. (за власним бажанням). Вважає, що у пункті 1 Постанови KM України №393 від 17.07.1992р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", служба в органах Міністерства оборони і в органах Міністерства внутрішніх справ прирівняні, а тому він має загальну вислугу на військовій службі 23 роки і на нього розповсюджується пільга позачергового отримання житла згідно пункту 9 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та згідно пункту 46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. №470.
Просив задовольнити адміністративний позов на підставі вказаних норм права, а також Конституції України, ст.60 ЖК Української РСР.
У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у адміністративному позові, а також на порушення його житлових прав як військовослужбовця пенсіонера.
Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та невірне тлумачення позивачем норм законодавства, а також пояснили про те, що позивач фактично має вислугу на військовій службі майже 14 років, а саме: з 05.08.1980р. по 30.05.1994р., а в подальшому він працював у податковій міліції ДПА України у системі органів МВС України до 20.01.2003р. і ці два види служби не є однорідними. Під час проходження військової служби 10.02.1993р. позивач був постановлений на квартирний облік на пільгове (першочергове) отримання житла у в/ч №75110 у складі сім*ї три особи, але через один рік і три місяці, а саме: 30.05.1994р. був звільнений з військової служби. У 1995р. він був прописаний у квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності дружині позивача ОСОБА_2., її матері ОСОБА_3. та неповнолітньому сину позивача ОСОБА_4., 1991р. народження і з 29.04.1998р.
2
ОСОБА_2. перебуває на квартирному обліку у Подільській районній у м.Києві державній адміністрації на загальній черзі з сім*єю чотири особи: вона, чоловік - ОСОБА_1., син ОСОБА_4., 1991р. народження і матиОСОБА_3. Оскільки на час звільнення зі служби у поджатковій міліції ДПА України 20.01.2003р. та час виходу на пенсію, позивач вже мав реєстрацію у м.Києві, вважали, що підстави для зарахування його на пільгову чергу для отримання житла як військовослужбовця пенсіонера відсутні, а тому просили відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним у задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. з 05.08.1980р. по 13.08.1984р. був курсантом Львівського вищого військового училища, з 13.08.1984р. проходив військову службу у Збройних Силах в системі органів Міністерства оборони і був звільнений з військової служби 30.05.1994р. та виключений зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення, з 30.05.1994р. він працював в податковій міліції ДПА України у системі органів МВС України і був звільнений з органів податкової міліції в запас за ст.64 "ж" 20.01.2003р. (за власним бажанням), що стверджується складеним позивачем розрахунком (а.с. 11-13), посвідченням особи - НОМЕР_1 від 08.07.1984р. (а.с. 7 - копія посвідчення), пенсійним посвідченням НОМЕР_2від 12.03.2003р. (а.с. 10 - копія посвідчення).
Позивач фактично має вислугу на військовій службі майже 14 років, а саме: з 05.08.1980р. по 30.05.1994р., а в подальшому він працював у податковій міліції ДПА України у системі органів МВС України до 20.01.2003р.
Під час проходження військової служби 10.02.1993р. позивач був постановлений на квартирний облік на пільгове (першочергове) отримання житла у в/ч №75110 у складі сім'ї три особи (а.с. 9 - копія довідки), але через один рік і три місяці, а саме: 30.05.1994р., був звільнений з військової служби.
У 1995р. він був прописаний у квартируАДРЕСА_1 (а.с. 17, 18, 19 - копії довідок по формі №3), де є зареєстрованим і на час розгляду справи і яка належить на праві власності дружині позивача ОСОБА_2., її матері ОСОБА_3. та неповнолітньому сину позивача ОСОБА_4., 1991р. народження (а.с. 20 - копія свідоцтва про право власності на житло).
З 29.04.1998р. і по теперешній час ОСОБА_2. перебуває на квартирному обліку у Подільській районній у м.Києві державній адміністрації на загальній черзі з сім'єю чотири особи: вона, чоловік - ОСОБА_1., син ОСОБА_4., 1991р. народження і матиОСОБА_3. (а.с. 14 - копія довідки, а.с. 15, 16 - довідки).
ОСОБА_1. і ОСОБА_2. перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.06.1991р. (а.с. 125 - копія свідоцтва про укладення шлюбу) і на даний час шлюб не розірвано, хоча, як пояснив позивач, з 1994р. він з сім'єю фактично не проживає.
Після звільнення на пенсію 30.05.2003р. з органів МВС України, позивач 16.08.2005р., 05.04.2006р., 15.03.2006р., 01.02.2006р. звертався до голови Подільської районної у м.Києві державної адміністрації із заявами про включення його та членів його родини до пільгової черги пенсіонерів МВС України (а.с. 113, 101 зворот, 108, ПО - копії заяв), які були розглянуті відповідачем та у їх задоволенні було відмовлено (а.с. 21, 100, 102, 104, 105, 106 - копії листів-відповідей).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1. посилався на те, що він має вислугу на військовій службі 23 роки, оскільки у пункті 1 Постанови KM України №393 від 17.07.1992р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", служба в органах Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ прирівняні.
Але з таким твердженням позивача суд погодитись не може, оскільки вказана постанова стосується питання щодо обчислення вислуги років для призначення пенсій і грошової допомоги військовослужбовцям і особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, а не питання щодо пільгового отримання житла.
У статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказані особи, які належать до військовослужбовців,
3
але вказівка на працівників податкової міліції ДПА України, що знаходиться в системі органів МВС України, відсутня.
А тому на позивача не розповсюджується дія вказаного вище Закону, в тому числі його ст.12, що встановлює порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями і пункту 45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. №470.
Крім цього, у пункті 31 вказаних вище Правил вказано про те, що за громадянами зберігається попередній час перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у випадках ліквідації обліку за місцем роботи, або у разі переїзду з одного району міста до іншого.
Як встановлено судом, позивач з 30.05.1994р. ніяких відносин з в/ч №75110, де він перебував на пільговому квартирному обліку, не підтримує і на час звернення до Подільської районної у м.Києві державної адміністрації після звільнення з податкової міліції 20.01.2003р., місця своєї реєстрації в м.Києві з 1995р. не змінював.
А тому підстав для зарахування позивача до пільгової черги для отримання житла з дати перебування його в першочерговому списку у Київському гарнізоні немає.
У зв'язку з тим, що позивач не має вислуги саме на військовій службі більше 20 років, звільнився з військової служби 30.05.1994р. за спливом майже 14 років військової служби, з 1995р. має реєстрацію у м.Києва та з 1998р. перебуває на квартирному обліку зі своєю сім'єю у Подільській районній у м.Києві державній адміністрації у загальній черзі, звільнений у запас 20.01.2003р. зі служби у податковій міліції ДПА України, що відноситься до системи органів МВС України, а не до системи органів МО України, а тому підстави для загахування позивача до пільгової черги як пенсіонера військовослужбовця відсутні, у зв'язку з чим дії відповідача є правомірними і адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Посилання позивача на те, що він не має місця проживання, також є безпідставними, оскільки з 1995р. він має реєстрацію в квартиріАДРЕСА_1, а реєстрація включає в себе право проживання позивача за вказаною адресою.
Керуючись ст.ст. 38, 39 ЖК Української РСР, ст.ст. З, 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пунктами 31, 45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. №470, пунктом 1 Постанови KM України №393 від 17.07.1992р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", ст.ст. 7-12, 159-163 КАС України, суд, -
Постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Подільської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.