Справа № 2-190/11р.

                                                       РІШЕННЯ

                                                                 Іменем України

09 лютого 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

         головуючого       -       судді                Журавського В.В.

         при секретарях                                     Кравчук М.Г., Хутінаєвій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, -

                                                                встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом з тих підстав, що 24 червня 2010 року о 10 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, автомобілем «ВАЗ-2105», д.н.з. НОМЕР_1, в районі 26 км а/д Київ-Харків, Бориспільський район, під час руху не слідкував за технічним станом транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, при виникненні несправності різко загальмував та, не впоравшись з керуванням, виїхав на четверту смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «БМВ-530і», д.н.з. НОМЕР_2, під його (позивача) керуванням, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_2. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 завдав йому (позивачу) матеріальних збитків на суму 44736 грн. 26 коп. та спричинив моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн. 00 коп..

Так як страховою компанією відповідача ОСОБА_2 ЗАТ «ПРОСТО-страхування»йому (позивачу) було виплачено страхове відшкодування в розмірі 21000 грн. 00 коп., то сума збитків, які повинен відшкодувати йому відповідач ОСОБА_2 становить 23736 грн. 26 коп..

Тому, він (позивач), з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь завдані матеріальні збитки в сумі 22999 грн. 19 коп., враховуючи франшизу 510 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп., витрати пов»язані з проведенням експертного дослідження в сумі 400 грн., 2000 грн. витрат на правову допомогу, судовий збір в сумі 312 грн. 37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 120 грн. 00 коп..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги, підтвердивши обставини викладені в позові, та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача завдані матеріальні збитки, моральну шкоду та судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_4, позов не визнала, пояснивши, що позивачу було виплачено страхове відшкодування. Разом з тим погодилась на відшкодування матеріальних збитків, якщо позивач передасть у власність відповідачу ОСОБА_2 пошкоджений автомобіль. Також заперечила щодо відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, вважаючи їх недоведеними.

Відповідач ПАТ «ПРОСТО-страхування»свого представника за викликом суду не направило, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надало відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає, зазначивши, що позивачу було виплачено страхове відшкодування в сумі, що становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Відносно моральної шкоди вказано, що ПАТ «ПРОСТО-страхування»не є належною стороною, яка повинна її відшкодувати. Витрати на правову допомогу повинні відшкодовуватися у розмірі встановленому Постановою КМУ від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»та винною особою.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що 24 червня 2010 року о 10 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, автомобілем «ВАЗ-2105», д.н.з. НОМЕР_1, в районі 26 км а/д Київ-Харків, Бориспільський район, в порушення п.2.3 б), 12.1 ПДР України, під час руху не слідкував за технічним станом транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, при виникненні несправності різко загальмував та, не впоравшись з керуванням, виїхав на четверту смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «БМВ-530і», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_2, що підтверджується постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.07.2010 року.

Відповідно до Звіту № 3 про оцінку автомобіля від 23.08.2010 року, який суд бере за основу при вирішенні даного спору та який ніким не був спростований, розмір матеріальних збитків, завданих позивачу внаслідок ДТП 24.06.2010 року складає 44736 грн. 26 коп..

Як вбачається з Полісу № ВС/6709549 обов язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.04.2010 року, відповідальність відповідача ОСОБА_2 перед третіми особами була застрахована.

В зв язку з чим, позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 21737 грн. 07 коп., що становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, згідно п.30.2 ст.30 ЗУ «Про обов язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На момент ДТП автомобіль «ВАЗ-2105», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_2, з чиєї вини і сталася дорожньо-транспортна пригода, належав останньому, а тому завдані матеріальні збитки в розмірі 22999 грн. 19 коп., що не були покриті страховим відшкодуванням, франшизу в сумі 510 грн. 00 коп. та суму витрат на проведення товарознавчого дослідження в розмірі 400 грн. 00 коп. необхідно стягнути з нього.

Як зазначено в абз.3 п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Тому, враховуючи, що відновлення автомобіля «БМВ-530і», д.н.з. НОМЕР_2, належного позивачу, не є раціональним, те, що вартість автомобіля до ДТП становить 45145 грн. 70 коп., яка включає суму страхового відшкодування сплаченого позивачу та суму збитків, яку останній просить стягнути з відповідача ОСОБА_2, та те, що несплачена страховою компанією позивачу сума спричинених збитків підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на його користь, суд вважає, що належний позивачу пошкоджений автомобіль «БМВ-530і», д.н.з. НОМЕР_2, необхідно передати відповідачу ОСОБА_2 у разі сплати залишкової суми спричинених збитків.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Внаслідок ДТП позивачу було завдано також моральної шкоди, так як порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, так як він не має змоги користуватись автомобілем, що негативно позначається на способі його життя, він змушений був витратити багато часу на підготовку матеріалів позовної заяви, не мав змоги користуватися автомобілем, нести додаткові витрати, що вплинуло на його настрій та самопочуття.

Разом з тим, заявлений позивачем розмір компенсації завданої моральної шкоди, суд вважає завищеним і виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, оскільки значних вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках не наступило.

Тому, компенсацію моральної шкоди в сумі 1000 грн. 00 коп. суд вважає достатньою для відновлення його нормальних життєвих зв’язків та організації свого життя.

Відносно витрат на правову допомогу, то вони підлягають відшкодуванню лише в розмірі 850 грн. 00 коп., оскільки, відповідно до Постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», граничний розмір витрат, пов язаних з правовою допомогою, складає 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи та 50 % розміру мінімальної заробітної плати за складання позовної заяви.

Мінімальна заробітна плата на лютий 2011 року ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік»визначена в розмірі 941 грн. 00 коп..

Таким чином, за складання позовної заяви на користь позивача необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 941,0:100х50=470,50 грн. та за участь у судовому процесі його представника 941,0:100х40х1=376,40 грн., так як загальний час перебування представника в судовому процесі по даній справі складає 1 годину.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, на підставі ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог судові витрати, а саме витрати по оплаті судового збору в сумі 284 грн. 08 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп..

З урахуванням наведеного, на підставі абз.3 п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; ст.ст.1166 ч.1, 1167 ч.1, 1187 ч.2, 1194 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 03187 АДРЕСА_1 майнову шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 22 898 грн. 63 коп., франшизу в розмірі 510 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 850 грн.

Зобов»язати ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 03187 АДРЕСА_1 передати ОСОБА_2, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 у власність автомобіль ВМW 530і д.н.з. НОМЕР_2 № кузова НОМЕР_3 1988 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 284 грн. 08 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 120 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя:                                                                                             підпис                                                                                                          

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду                                                        В.В. Журавський