Судове рішення #14235512

Справа №  22-ц-478/2011  

Категорія  48  

Головуючий у 1 інстанції  Битківський Л.М.  

Суддя-доповідач  Фединяк В.Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  апеляційного  суду  Івано-Франківської  області  в  складі:

головуючого-судді              Фединяка  В.Д.

                              суддів:                                      Беркій О.Ю., Томин О.О.

                        секретаря                                    Довжинської Н.Б..                    

                                з  участю                                       ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні   скаргу  ОСОБА_2    про  визнання  неправомірними  дії державного  виконавця ВДВС Івано-Франківського міського  управління  юстиції   і  скасування постанови державного  виконавця  від 01.11.2010  року  про  закінчення  виконавчого  провадження   за  апеляційною  скаргою ОСОБА_2    на  ухвалу     Богородчанського     районного   суду   від   4  лютого   2011  року, -  

ВСТАНОВИЛА:

У  січні  2011  року  ОСОБА_2  звернулась  до суду із зазначеною скаргою на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої  служби  Івано-Франківського  управління  юстиції  ОСОБА_3 щодо  визнання  неправомірними   дій   і  скасування постанови   від 01.11.2010  року  про  закінчення  виконавчого  провадження  по  виконавчому  листі  №2-599  від  24  лютого 2009  року,  посилаючись  на  те,  що державний  виконавець  не  приймає  необхідних  дій  по вчасному та  повному  виконанню   судового  рішення  про  стягнення  аліментів  на  утримання повнолітньої  дочки,  яка  продовжує  навчання. Скаржниця  зазначала,  що рішення  апеляційного  суду    від  10 червня  2010  року  не  може  бути  підставою  для  закінчення  виконавчого  провадження, так  як зазначеним  рішенням  суду не  звільнено  відповідача  від  сплати  аліментів  і  не  відкликано  виконавчий  лист про  їх  стягнення.

Ухвалою     Богородчанського     районного   суду   від   4  лютого   2011  року  відмовлено  ОСОБА_2  у  задоволенні  скарги.

В  апеляційній  скарзі ОСОБА_2  ставить  питання  про  скасування  оскаржуваної  ухвали  і  задовольнити  її  скаргу, вказуючи  на  те,  що суд  неповно  з’ясував  обставини                     ________________________________________________________________________________

Справа №22-ц-478 /2011                                          Головуючий  у  1інст. Битківський Л.М.

Категорія  48                                                          Суддя-доповідач  Фединяк В.Д.

справи,  помилково   вважав  пропущеним  нею  строк  оскарження  дій  державного  виконавця,  тому постановив   незаконну  ухвалу.   

У  судовому  засіданні  ОСОБА_2 підтримала  доводи  апеляційної  скарги, просить  задовольнити цю скаргу.

Заслухавши  доповідь  судді,   пояснення  апелятна,   дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла   висновку про   відхилення    апеляційної скарги  з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_2 у  задоволенні  скарги, суд першої  інстанції виходив з того, що подана заявником  скарга на дії старшого державного виконавця  відділу державної виконавчої  служби  Івано-Франківського  управління  юстиції   з приводу закінчення  виконання судового рішення про  стягнення  аліментів на  утримання  повнолітньої  дочки, яка  продовжує  навчання  є  правомірними, так  як  відповідають  вимогам п.4 ч.1 ст. 37 Закону  України «Про виконавче  провадження».

Висновок  суду відповідає вимогам  закону  і  матеріалам  справи.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2  звернулась  до суду із зазначеною скаргою та просить визнати неправомірними  дії  державного виконавця відділу державної виконавчої  служби  Івано-Франківського  управління  юстиції  ОСОБА_3 і  скасування постанови   від 01.11.2010  року  про  закінчення  виконавчого  провадження  по  виконавчому  листі  №2-599  від  24  лютого 2009  року,  посилаючись  на  те,  що державний  виконавець  не  приймає  необхідних  дій  по вчасному та  повному  виконанню   судового  рішення  про  стягнення  аліментів  на  утримання повнолітньої  дочки,  яка  продовжує  навчання.

Судом  встановлено,  що  рішенням   Апеляційного  суду  Івано-Франківської  області  від 10 червня 2010  року скасовано   заочне   рішення  Богородчанського  районного  суду  від  24 листопада 2008  року  на  підставі  якого  видано  виконавчий  лист та   відкрито  виконавче  провадження  про  стягнення  із  ОСОБА_5  на  користь ОСОБА_2 аліменти   у  розмірі 1/3 частини  заробітку  на  утримання  повнолітньої дочки, яка  продовжує навчання (а.с.12,т.2).

Згідно п.4 ч.1 ст. 37  Закону України, від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження", який був чинним на  час ухвалення постанови,   виконавче провадження підлягає закінченню  державним виконавцем у випадку  скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на основі виконавчого документа.

За  таких  обставин, відповідно п.4 ч.1 ст. 37  Закону України, від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження"  суд першої  інстанції  прийшов  до  правильного  висновку  відмовивши ОСОБА_2  у  задоволенні  скарги,  оскільки дії  старшого виконавця  відділу державної виконавчої  служби  Івано-Франківського  управління  юстиції   про  закінчення  виконавчого провадження  щодо   виконання  рішення   Богородчанського  районного  суду  від  24 листопада 2008  року відповідають вимогам закону.

Доводи   апеляційної  скарги  не  спростовують  правильності  висновків  суду  викладених  в  оскаржуваній  ухвалі,  тому не можуть  бути  підставою  для  скасування  по  суті  правильного рішення  суду   лише з  одних формальних  міркувань.

Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  оскаржувану ухвалу  суду по  суті   правильною і такою,  що  постановлена  з  дотриманням  норм   процесуального  права.  Підстав  для  скасування  цієї  ухвали,  за  доводами  апеляційної  скарги  не  встановлено.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.ст. 307,312-315,317    ЦПК  України,  колегія  суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 відхилити.   Ухвалу     Богородчанського     районного   суду   від   4  лютого   2011  року   в  даній  справі  залишити  без  зміни.

Ухвала     набирає    чинності  з  моменту  проголошення,   однак  може  бути  оскаржена  в  касаційному  порядку  протягом  двадцяти  днів   безпосередньо  до  Вищого спеціалізованого  суду  України  з  розгляду цивільних і кримінальних справ   з  часу  набрання  законної  сили.  


Головуючий-суддя В.Д. Фединяк  

Судді:                                                                                                   О.Ю. Беркій

                                                                                                             О.О.Томин

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація