АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1345-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Цветков О.Я.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

суддів                 Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі             Короткові Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 липня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 працювала у відповідача на посаді провідного іхтіолога з 2 червня 2008 року до 8 вересня 2008 року. Рішенням суду була стягнена заборгованість із заробітної плати та 22 жовтня 2009 року із позивачем був проведений остаточний розрахунок. За період зі звільнення до проведення остаточного розрахунку позивач просила стягнути середній заробіток в розмірі 33 062,72 грн., а з часу прийняття на роботу до розрахунку – індексацію в розмірі 665,65 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати за період роботи в розмірі 950,24 грн.

Рішенням Керченського міського суду від 13 липня 2010 року у позові ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись зі вказаним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не мав підстав відмовляти у позові. Апелянт вважає, що суд помилково дійшов висновку про неповажність причин пропуску тримісячного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, а також неправильно встановив початок обчислення цього строку. Позивач вважає, що строк вона пропустила з поважних причин через те, що згідно довідки ТОВ «ДОК «Новоотрадне-1» у цей період вона знаходилася за межами м. Керчі та не мала змоги подати позовну заяву.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працювала в Східно-Чорноморському державному басейновому управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на посаді провідного іхтіолога з 2 червня 2008 року до 8 вересня 2008 року. Рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 2 вересня 2009 року на користь позивача була стягнена заборгованість із заробітної плати та 22 жовтня 2009 року із позивачем був проведений остаточний розрахунок.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений встановлений законом тримісячний строк для звернення до суду із відповідним позовом.

Такий висновок суду був зроблений з неправильним застосуванням   норм матеріального права, внаслідок нез’ясування фактичного змісту позовних вимог.

Позовна заява містить посилання на норми права та відповідні розрахунки, з яких вбачається, що позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 33 062,72 грн., індексацію в розмірі 665,65 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати в розмірі 950,24 грн.

Строк для звернення до суду за кожною із наведених вимог має визначатися окремо.

Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо пропуску ОСОБА_4 строку для звернення до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати набрало законної сили 2 вересня 2009  року (остаточний розрахунок  був проведений 22 жовтня 2009 року), а позов був поданий до суду 5 березня 2010 року – після закінчення встановленого частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку.

Твердження апеляційної скарги щодо неврахування судом при визначенні поважності причин пропуску позовної давності обставин, підтверджених довідкою ТОВ «ДОК «Новоотрадне-1» про перебування позивача в період з 14 січня 2010 року до 2 березня 2010 року безвиїзно за місцем роботи в сел. Новоотрадне Ленінського району АР Крим відхиляються колегією суддів. Зазначені обставини – службова зайнятість та перебування в сел. Новоотрадне не є перешкодою для подання позовної заяви. Крім того, надана довідка не є належним доказом на підтвердження безвиїзного перебування особи в певному населеному пункті.

Положенням частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата включає, у тому числі компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, яка детально визначає структуру заробітної плати, встановлено, що суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати (пункт 2.2.7) і суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників (пункт 2.2.8) входять до фонду додаткової заробітної плати.

Відтак, вимоги про стягнення як компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, так і виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників, не обмежені позовною давністю.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати, обчисленої в розмірі 943,66 грн. (а.с. 28). При визначенні суми колегія суддів не погоджується із розрахунком ОСОБА_4, який зроблений, виходячи із  суми заробітної плати за вересень 2008 року в розмірі 528,12 грн. (а.с. 16), в той час як згідно довідки Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства вона склала 486,97 грн. (а.с. 28). Інших розходжень між розрахунками, зробленими сторонами, немає.

Позовні ж вимоги щодо стягнення суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати позивача задоволенню не підлягають, оскільки доказів на підтвердження необхідності їх виплати у даному випадку надано не було.

Індексація заробітної плати провадиться на підставі статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» і відповідними положеннями Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 663, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, котрий перевищив 105 % (величину порога індексації).

Наявності наведених умов, необхідних для індексації заробітної плати позивача, нею доведено не було. Натомість із довідки Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства вбачається відсутність підстав для індексації заробітної плати ОСОБА_4

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку по необхідність скасування рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 липня 2010 року в частині відмови у стягненні індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати з ухваленням в цій частині нового рішення – про задоволення вимог про стягнення компенсації та про відмову у позові щодо стягнення суми індексації.

Відповідно до частини 5 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, на підставі статей 117, 233 Кодексу законів про працю України, статті 2, 33 Закону України «Про оплату праці», керуючись частиною 5 статті 88, статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 липня 2010 року в частині відмови у стягненні індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати, розподілу судових витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати задовольнити. Стягнути зі Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_4 компенсацію в розмірі 943 (дев’ятсот сорок три) грн. 66 коп.

В решті позову – відмовити.

Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в дохід держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн.

Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за подання ОСОБА_4 позову до Керченського міського суду АР Крим в розмірі 2 (дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за подання позову до Керченського міського суду АР Крим в розмірі 117 (сто сімнадцять) 60 коп.  

В решті рішення суду – про відмову у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко