АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1975-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Кисельов Є.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Авраміді Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:
Головуючого, судді Авраміді Т.С.,
суддів Іщенка В.І.,
Моісеєнко Т.І.,
при секретарі Короткові Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ДП Кримського союзу риболовецьких колгоспів ТПК "Море", Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, припинення права власності, за апеляційною скаргою прокурора м. Керчі АР Крим на рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 липня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства Кримської спілки риболовецьких колгоспів «Торгівельно-промисловий комплекс «Море», Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим про визнання дійсним укладеного між позивачем та ДП КСРК ТПК «Море» договору купівлі-продажу від 26 березня 2007 року нежилого приміщення, що складається зі складу готової продукції під літ. «Е» площею 251,8кв.м., гаражу під літ. «К» площею 90,8 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1, АР Крим на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, визнання за ОСОБА_6 право власності на зазначене нерухоме майно та припинення право власності за ДП КСРК ТПК «Море» на ці приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 березня 2007 року між ОСОБА_6 та ДП Кримський союз риболовецьких колгоспів ТПК «Море» був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежилого приміщення, що складається зі складу готової продукції під літ. «Е» площею 251,8кв.м., гаражу під літ. «К» площею 90,8 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1, АР Крим. Позивач виконав своє зобов’язання щодо сплати вартості зазначеного нерухомого майна, а відповідач передав ці нежилі приміщення позивачу, про що був складений акт прийому-передачі 26 березня 2007 року. Проте відповідач, у порушення умов укладеного між ними договору купівлі-продажу, відмовився від виконання умов щодо його нотаріального посвідчення, що стало підставою для звернення ОСОБА_6 до суду з даним позовом.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 5 липня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволений. Визнаний дійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, що складається зі складу готової продукції під літ. «Е», гаража під літ. «К», що знаходиться по АДРЕСА_1, АР Крим, укладений між позивачем та ДП КСРК ТПК «Море» та визнано за позивачем право приватної власності на зазначене нерухоме майно. Зобов’язано Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати в реєстрі прав власності на нерухоме майно за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно та привласнити окрему адресу.
У листопаді 2010 року прокурор м. Керчі АР Крим, який діє в інтересах держави в особі Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», на підставі ст. 121 Конституції України, ст.ст. 6, 35, 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.
В якості доводів прокурор посилається на те, що у суду першої інстанції не було законних підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу дійсним, оскільки положення ч.2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів з приводу нерухомого майна, що підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів пов’язується з державної реєстрацією, тому вони є неукладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявлений позов відповідачами не оспорюється, на підставі положень ч.2 ст. 220 ЦК України визнав дійсним договір договір купівлі-продажу нежилого приміщення, що складається зі складу готової продукції під літ. «Е» площею 251,8кв.м., гаражу під літ. «К» площею 90,8 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1, АР Крим, укладений 26 березня 2007 року між ОСОБА_6 та ДП Кримський союз риболовецьких колгоспів ТПК «Море» та право власності за ОСОБА_6 на вищезазначене нерухоме майно, яке придбано ним за вказаним договором.
З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки він суперечить вимогам закону.
Відповідно до частини 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ДП Кримський союз риболовецьких колгоспів ТПК «Море» 26 березня 2007 року підписали складений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежилого приміщення, що складається зі складу готової продукції під літ. «Е» площею 251,8кв.м., гаражу під літ. «К» площею 90,8 кв.м. (а.с.10). Зазначений договір нотаріально не посвідчений, відсутня його державна реєстрація.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Оскільки предметом договору купівлі-продажу є нерухоме майно, згідно вимог ст. 657 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації і є укладеним з часу його державної реєстрації (ст.ст. 210, 640 ЦК України), з цього ж часу згідно положень ч. 4 ст. 334 ЦК України у набувача виникає право власності на нерухоме майно.
За тих підстав, що момент укладення правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, договір купівлі-продажу нерухомого майна слід вважати неукладеним та таким, що не породжує правових наслідків для сторін.
Норма частини другої статті 220 ЦК до таких правочинів не застосовується.
З наведеного випливає, що спірний договір купівлі-продажу не породжує права власності ОСОБА_6 на спірне нерухоме майно, що виключає можливість припинення права власності ДП КСРК ТПК «Море» на спірне нерухоме майно.
Однак, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув і в порушення норм матеріального права визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна на підставі положень ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності визнання спірного договору купівлі-продажу дійсним на підставі ч.2 ст. 220 ЦК, слід визнати обґрунтованими.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було ухвалене рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що відповідно до положень п.4 ч.1. ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 303, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст.313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора м. Керчі АР Крим - задовольнити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 липня 2007 року - скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу від 26 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ДП Кримського союзу риболовецьких колгоспів ТПК "Море" дійсним та визнання за ОСОБА_6 права власності на нежиле приміщення, що складається зі складу готової продукції під літ. "Е" площею 251,8кв.м., гаражу під літ. "К" площею 90,8 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 припинення права власності на ці приміщення за ДП Кримського союзу риболовецьких колгоспів ТПК "Море" - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: