АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

     Справа № 22-ц-2060-Ф/10 Г   Головуючий суду першої інстанції      Шофаренко Ю.Ф.

С   Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції       Авраміді Т.С.

УХВАЛА

22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді А  Авраміді Т.С.,

Суддів:      Притуленко О.В.,

      Кустової І.В.,

при секретарі Д  Воронович К.А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення без надання іншого жилого приміщення та зняття з реєстраційного обліку, за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 23 листопада 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

  У листопаді 2010 року ВАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення без надання іншого жилого приміщення та зняття з реєстраційного обліку.  

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 8 листопада 2010 року позовна заява ВАТ «Державний ощадний банк України» залишена без руху за тих підстав, що не відповідає вимогам ст.ст. 119,120 ЦПК України та наданий строк для усунення недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 23 листопада 2010 року позовну заяву ВАТ «Державний ощадний банк України», у зв’язку з тим, що позивачем не були усунені недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху, позов ВАТ «Державний ощадний банк України» визнано неподаним та повернуто позивачу на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду ВАТ «Державний ощадний банк України» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та відкрити провадження у справі.

  Апелянт зазначає, що позивачем у встановлений законом строк були усунуті недоліки позовної заяви, згідно ухвали суду про залишення позову без руху, тому суд першої інстанції безпідставно залишив його позов без руху та повернув позовну заяву з підстав неусунення недоліків.

Будучи повідомлені про розгляд питання щодо виправлення арифметичної помилки, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 4 статті 219, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.  

   Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому   задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2010 року уповноваженою особою позивача була отримана копія ухвали Ленінського районного суду АР Крим від 8 листопада 2010 року про залишення позову без руху, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.6).

 Повертаючи позовну заяву ВАТ «Державний ощадний банк України» на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України 23 листопада 2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк (а саме протягом п’яти днів з дня отримання ухвали суду про залишення позову без руху – 15.12.2010 року) позивач не виконав вимоги ухвали суду від 8 листопада 2010 року про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2010 року, тобто у день постановлення ухвали суду про повернення позову позивачеві, від останнього до канцелярії суду надійшла заява позивача щодо усунення вказаних в ухвалі суду недоліків (а.с.8), яка здана на пошту 19.11.2010 року(а.с.9), тобто в межах строку, встановленого судом.

          Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції не врахована т ривалість строку для усунення недоліків, яка повинна визначатися з урахуванням необхідного часу для повідомлення позивача про залишення позову без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення – часу поштового перебігу, враховуючи положення ч. 26 ст. 70 ЦПК України, відповідно до якої строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Зазначене свідчить про відсутність підстав, передбачених процесуальним законодавством для повернення позову позивачу.

 З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, які призвели до порушення порядку вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Вимоги апелянта щодо відкриття провадження у справі судом апеляційної інстанції, не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:  постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; змінити ухвалу; скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, тобто  вказані вимоги не відносяться до повноважень апеляційного суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 23 листопада 2010 року - скасувати. Передати питання на новий розгляд суду першої інстанції .  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.

Судді: